Івано-Франківськ

«Жаба в окропі», або як накопичення стресів жене людину до самогубства

За останніх два тижні лише в Івано-Франківську, за даними ЗМІ, було вчинено кілька спроб самогубства.

help from suicid 2

Поліцейська статистика свідчить, що за шість місяців 2020 року в області трапилося 103 доконані спроби накласти на себе руки. Для порівняння, за весь попередній рік на Прикарпатті зареєструали 147 таких випадків. Переважна більшість самогубців, за статистикою, – це чоловіки: 80 – цього року, 131 – минулого. Було також кілька випадків серед неповнолітніх – 2003, 2004, 2005, 2008…

Що штовхає людей у безповоротне і чи можна цьому зарадити? – журналіст ПІК з’ясовую у розмові з фахівцями.

Суїцидальна програма закладена в нас усіх

Кандидат філософських наук, психотерапевт в методі позитивної психотерапії Галина Дичковська вважає, що суїцидальна програма є в кожному з нас. І суспільство не готове почути цієї страшної правди, додає вона. Зі слів фахівчині, – це, умовно кажучи, первородний гріх, з яким ми приходимо. І від багатьох чинників залежить, увімкнеться така програма, чи ні.

Тут і генетика, і родові передумови, стосунки в суспільстві, сім’ї, зовнішні впливи – як от нещодавній карантин і його наслідки. Тут не йдеться навіть про втрату багатьма роботи і відсутності заробітків. Здавалося б, карантин – час тривалого перебування в колі сім’ї, чого нам так бракує, коли ми на роботі. Однак, саме це, вважає інша психологиня Наталія Чаплинська, може стати тим спусковим гачком, який запустить негативні реакції.

Психологи вирізняють кілька груп ризику, де можна говорити про суїцидальні програми. Люди з інфарктами, проблемами з алкоголем, наркотиками, анорексією, ожирінням.

107611251 1152751728426894 4926779236739726675 n

«За статистикою в нас більше 70 % дорослого чоловічого населення алкоголізоване. Більше 40 % – жінки. Це жахливі цифри», – говорить Галина Дичковська (на фото).

Печія, діабет, псоріаз – це хвороби нашої психіки

У Європі давно дослідили і науково обґрунтували, що між психічними і фізичними станами людини є прямий зв’язок. І багато хворіб тамтешні фахівці радять лікувати не тільки у профільного фахівця, але й звертатися до психотерапевта. Про це говорить лікар дерматовенеролог, кандидат медичних наук, кінезіолог та спеціаліст з психосоматики Людмила Хімейчук.

Сьогодні, каже лікар, помолодшали інфаркти та інсульти. Якщо раніше вони ставалися переважно після 60-65 років, то сьогодні 30  років для інфаркту чи інсульту – це не дивина. І в першу чергу вони пов’язані зі стресом. Є також такі поняття, як психосоматика і соматопсихіка – в першому випадку психічний стан впливає на порушення у фізичному тілі. А в другому навпаки – проблеми із фізичним тілом дають збій у психічному здоров’ї. І ці процеси взаємопов’язані.

«У когось не витримує фізичне тіло, а хтось має більш лабільну психіку. І вона не витримує, що веде до самогубств. Звісно, не одразу, звісно, не у всіх. Негативні емоції, стреси, негативний досвід накопичуються, як і все негативне в нашому організмі».

Ефект «жаби в окропі»

У психології, каже Людмила Хімейчук, є таке поняття, як «жаба в окропі». Пояснюється цей феномен так. Коли тварину раптово опустити в дуже гарячу воду, вона намагатиметься з неї вирватися, врятуватися. І, можливо, навіть виживе.

Натомість, якщо воду поступово і дуже повільно нагрівати від холодної до гарячої, жаба цього не помітить, оскільки звикатиме до повільного підвищення температури. І тоді вона загине, не намагаючись вибратися. Цей так званий «ефект жаби в окропі» притаманний накопиченню негативних станів у психіці людини.

107616757 581643989141671 8497441441713325639 n

“Дуже часто люди не помічають, як потрохи накопичується напруга. Накопичення негативних емоцій, досвіду, переживань у маленьких дозах врешті призводить до катастрофічних наслідків – людина зривається. Бо людський організм має певний ресурс. Те, наскільки швидко він вичерпується, залежить від умов життя людини і в першу чергу від стресовості її життя”, – говорить Людмила Хімейчук (на фото).

Втрата інтересу до життя

Кажуть, в оптимістів справджуються мрії, а в песимістів – їхні найгірші сподівання. Варто згадати ще один вислів. Він може здатися, на перший погляд, банальним, однак він важливий: «не в грошах щастя». Іноді, кажуть психологи, багаті люди втрачають інтерес до життя, не отримують від нього радості. А є люди, які мають мінімум, але вони мають радість від життя, знаходять радість в тих речах, які їх оточують.

Люди, схильні до депресій, зосереджують свою увагу тільки на проблемах, і через це вони не помічають того, що в їхньому житті є й хороші сторони.

Проблема в тому, що наше суспільство не готове звертатися за допомогою до психологів, каже Галина Дичковська:

«У нас немає культури звернення до психотерапевта, психолога, психіатра. Це вважається чимось ганебним, крайнім заходом, таким, що не варте уваги, когось стримує те, що за психологічну допомогу треба платити. Тому ми запустили соціальний проект психологів і психотерапевтів. На час карантину він безкоштовний, волонтерський. Люди, які не мають фінансової можливості оплачувати послуги такого типу, можуть отримати в центрі дві консультації он-лайн з одним терапевтом. Але звернень, на жаль, небагато».

Відсутність лайків і пізні лягання

Отже, втрата інтересу до життя,  тривала депресія, відсутність бажання творити, спілкуватися, занижена самооцінка, страх перед майбутнім, невміння дати собі раду на тлі любовних стосунків… Це тільки частина маркерів, на які варто звернути увагу, бо вони свідчать про те, що людина починає скочуватися у прірву.

Особливо болісно реагують на проблемні моменти життя підлітки, у яких відбуваються гормональні перебудови. Комусь може видаватися дивною навіть відсутність лайка в соцмережі від людини, яка подобається. Це може викликати у юної особи стрес.

На одні й ті ж проблеми люди реагують по-різному. Хтось страхом, хтось роздратуванням, агресією, хтось критично – для них це катастрофа життя, а хтось скаже, що це не подія, а просто ситуація, випробування, з якою можна впоратися», – говорить Людмила Хімейчук.

Звісно, крім розмов і аналізу, порад і терапевтичної практики фахівці можуть запропонувати заспокійливі препарати. Це не обов’язково важкі психотропні медикаменти, які застосовують у шпиталях. Це можуть бути так звані гомеопатичні препарати, затверджені ВООЗ, на основі трав.

Але все ж, радить лікар, організм треба підтримувати у хорошому стані, не перевантажувати його. Важливо спати вночі, не сидіти допізна в інтереті, чи дивитися фільми. Оскільки нашому організму потрібен гормональний баланс. І деякі гормони виробляються саме під час сну. Це важливо і для психологічного, і для фізичного стану організму. Все в наших руках, точніше, в нашій голові.

І ще, додає Галина Дичковська, можна говорити собі своєрідну мантру “Я – Є!” Тобто усвідомлення оцього “я є”, – дуже ресурсне, бо насправді є Бог, а значить Бог живе в мені, і мені нічого боятися, я все здолаю.

Орест Борисікевич.

Читайте також:

«Медицина – це фанатизм»: в Івано-Франківській ОКЛ роблять унікальні операції на мозку

Народилося дитя вагою 550 грамів. Що далі?

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram

 

Читайте нас у тг




Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено