Гобелени та віночки з лікарських рослин – це новація від знаної на Прикарпатті валеологині Марії Пахолок (на фото) та її сестри Ольги Кравченко, викладачок «Галицької малої академії мистецтв».
Про духмяні вироби дізнавалася журналістка ПІК.
«Якщо говорити про гобелени, то це не класичні мистецькі твори, які ми бачимо в окремих домівках, установах, на виставках. Це авторські витвори на основі засушених лікарських трав, які поскладані у певній послідовності. Ці трави ми можемо знайти у наших полях, садах, городах. Про їхні цілющі властивості багато людей знають з дитинства», — розповідає Марія Пахолок, ініціаторка створення гобеленів.
Про те, аби робити килимки та віночки з трав, жінки не думали. Та нещодавно Марії Пахолок замовили килим з трав. Як його робити, вона знала, адже вже десятки років займається лікарськими травами. А її сестра, Ольга Кравченко, робила подібні речі з вихованцями академії як прилад давньогалицького народного мистецтва.
Зробити гобелен не складно. В його основі або твердий (тонка дошка) або м’який (тканина) матеріал. На нього натягують нитки чи тонкі вербові лозинки, на які пучками прикріплюють різноманітні трави: полин, звіробій, любисток, подорожник, базилік, ромашку …
Трави мають бути обов’язково добре висушені, бо якщо взяти живу, мокру або напівзасушену траву, то такий виріб довго не прослужить.
Із сухих трав на нитки викладають своєрідні природні візерунки. Такі килимки можна повісити на стіну в кімнаті або в робочому кабінеті чи навіть брати в лазню, аби насолоджуватися запахом трав.
«У рослинах, які ми назбирали, велика концентрація різноманітних ефірних олій, і вони, окрім просто естетичної краси, мають ще й лікувально-оздоровчий ефект. Маємо своєрідну ароматерапію. Також у травах цих зберігається чимало насіння. І вже наступного року можна взяти цей гобелен чи віночок, потрясти і насіяти собі в саду чи в городі лікарські трави», — додає співрозмовниця.
Трави можна сплести і в віночок, який легко прикріпити на дверях.
За словами Марії Пахолок, всі ми звикли – за західною традицією вішати віночки лише у різдвяний час. Проте такий віночок із лікарських трав може стати прикрасою і оберегом оселі будь-коли. А зберігаються трав’яний гобелен чи віночок від 1 до 3 років.
Аби вироби стояли якомога довше, їх скроплюють сильно соленою водою. А згодом їх можна легко, без шкоди довкіллю, утилізувати чи замульчувати ними землю під грядки.
Духмяні витвори з трав сестри продають, а кошти збирають для двох вояків, один з яких викладач «Галицької малої академії мистецтв», а інший — близький родич однієї з викладачок.
До речі, працівниці «Галицької малої академіії мистецтв» попередньо робили і продавали різноманітні хендмейд-речі та купили за зібрані гроші воякам квадрокоптер, яким наші захисники… підбили ворожий танк, а два — вивели з ладу.
Сабіна Ружицька. Фото надала Марія Пахолок.
Читайте також:
- Жителька Бахмута Лариса Дроботенко представила свої ляльки на Коломийщині (ФОТО)
- Старовинний весільний вінок-сонце відтворила мисткиня Мирослава Воротняк з Прикарпаття (ФОТО)
- Науковиця з Прикарпаття Надія Руско випікає просфори для храмів України (ФОТО)
- Люба Андрійчук з Прикарпаття майстерно в’яже іграшкових звірят в національних барвах (ФОТО)
- Українцям дали додаткову можливість зберігати гроші у банківських металах
- Ваш гороскоп на тиждень 22-28 серпня
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
