Близько 5 тисяч людей молилися за мир в Україні, припинення війни та за вояків. Побувала на прощі журналістка ПІК та дізналася багато цікавого. Проща відбулася на території греко-католицького чоловічого василіанського монастиря Успіння Матері Божої.
Тут зберігається чудотворна ікона Богородиці, яку називають Царицею Покуття. Через те, що після молитви біля образу люди отримували чудесні зцілення, він був проголошений «благодатним».
Зважаючи на непростий час та військові дії, паломники приходили і приїздили невеликими групами. Чимало прочан йшли пішки, дехто навіть 2-3 дні, долаючи по 10-15 кілометрів у день.
Очолювали групи священники, монахи, керівники релігійних організацій та досвідчені прочани, які вже бували у Погоні кілька років поспіль. Із групами дітей та молоді були катехити або вчителі.
За даними реєстрації прочан, у Погоню прибули віряни зі Львівщини, Тернопільщини, Чернівеччини, Хмельниччини, але найбільше паломників—з Івано-Франківщини.
Проща розпочалася із винесення чудотворної ікони Погінської Матері Божої. Із урочистою процесією святиню пронесли стежками території монастиря та поставили біля храму. Прочани вкотре переповідали людям, які вперше прийшли до Погооні, історію села, монастиря та ікони.
Так дізнаємося, що назва «Погоня» пов’язана з княжими часами, коли наш народ боровся з монголо-татарською ордою. «У ХIII сторіччі прийшов на ці землі хан Буняк, проти якого виступив воєвода Роман (ймовірно, син Данила Галицького). Перед боєм наші вої окопалися валами у полі й стали чекати ворогів. Утомлений воєвода незчувся, як заснув.
Уві сні він почув голос Миколая Чудотворця: «Не бійся, Богородиця допоможе вам здолати ворогів, але на місці перемоги збудуєш церкву і назвеш її ім’ям Марії!», — додає отець Никодим Гуралюк, колишній багаторічний настоятель монастиря. І сталося так, як було сказано. Воїни, підбадьорені воєводою, кинулися за ворогами і, наздогнавши їх поблизу містечка Тисмениця, розбили вщент. Відтоді ця місцевість називається Погонею».
Давню історію має і місцева обитель. Перша письмова згадка про монастир датується 1634 роком. Про образ теж є багато переказів та легенд. Старожили розповідають, що зображення Матері Божої вперше з’явилося на липі біля джерела з цілющою водою. Люди, побачивши це, зняли його і занесли до церкви. Та на ранок ікона опинилася на колишньому місці. Місцеві жителі вирішили, що це чиїсь жарти. Вони знову зняли ікону і поставили біля неї в храмі сторожу. Цілу ніч пильно вартували, але на ранок образ Матері Божої знову сяяв на дереві. Тоді вони з процесією в черговий раз занесли її до храму. Після цього ікона вже нікуди не зникала. Окрім того, образ одразу ж почав славитися чудами, помолившись біля образу, люди отримували багато зцілень. …
Минали роки. Святиня, де знаходилася ікона, переживала то занепад, то розквіт. Але найтяжчими були радянські часи. У березні 1947-го приміщення монастиря і землю віддали військовій частині НКВД. Енкаведисти пограбували і спустошили обитель, зробили тут стайні. А згодом у монастирських будівлях розмістився психоневрологічний інтернат. Велике відродження Погонського монастиря пов’язане з діяльністю монаха Никодима Гуралюка уродженця села Вербовець, що на Косівщині. 28 лютого 2001 року він знайшов оригінал чудотворної ікони.
Спеціалісти інституту «Укрзахідпроектреставрація» датували знахідку 1650 роком. 27 червня 2001 року образ Погінської Богородиці отримав Папське благословення під час візиту святішого отця Івана-Павла II у Львові. Зараз ікона знаходиться у монастирському храмі. На прощі тисячі людей із вірою та пошаною підходили до святині. Найбільше молитовних прохань було за мир в Україні та припинення війни. Підходили до чудотворного образу військові та поранені захисники країни, які заразз лікуються та проходять реабілітацію на Прикарпатті.
Після винесення ікони відбулися: молебень до Погінської Богородиці, співана вервиця, Хресна дорога та Служба Божа, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин.
«Вірмо, що спільна молитва наша буде вислухана. Боже, благослови Україну твоїм справедливим миром, благослови наших синів і дочок, які захищають Батьківщину від жахливого ворога!», — сказав під час проповіді Архієпископ Володимир.
Наступного дня, попри складну погоду: дощ та вітер, відбулася Вранішня служба. Опісля люди молилися на вервиці. А святкову Службу Божу очолив Єпископ Бучацький Дмитро Григорак.
Сабіна Ружицька. Фото з фб сторінки Погінського монастиря.
Довідка: Уперше прощі вервиці в Україні започаткував у 1995 році активний християнин, бельгієць Йозеф Марія де Вольф. Він організовував багато різних паломництв, будував церкви по всьому світі. 17 років поспіль проща вервиці відбувається у Погоні. До пандемії та війни сюди з’їжджалися паломники із понад 10 країн світу.
Читайте також:
- Прикарпаття: на висоті 1664 метри над рівнем моря відбулася Всеукраїнська проща (ФОТО)
- До села Малий Ключів приїде Єпископ Коломийський і Косівський Юліан
- У Лондоні Денис Шмигаль та Олена Зеленська запросили короля Великої Британії в Україну
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
