Що варто знати про захист прав військових та куди звертатися за допомогою

Часом військові стикаються з проблемами й у військовій частині, або ж навіть у зоні ведення бойових дій, та потребують саме юридичної допомоги. Однак не всі знають, де її отримати. Що варто знати про захист прав для військових, пише ПІК з посиланням на ВІКНА.

Одним з інструментів, який має допомагати військовослужбовцям, вважаються гарячі лінії Міністерства оборони, Командування сил територіальної оборони, уповноваженого ВРУ з прав людини, а також урядова гаряча лінія. Звертатись захисники можуть і до недержавних організацій як, наприклад, ГО Юридична сотня та волонтерського руху Адвокати ЗСУ.

За словами юристки Любові Галан, кількість звернень до першої організації вже наближається до 50 тисяч лише за останні півтора року.

“Про що свідчить ця статистика? Що проблеми є. І, очевидно, державних ліній недостатньо, щоб покрити запит військових”.

Також співзасновниця і голова правозахисного центру зазначає, що попри те, що діяльність її організації не передбачає надання індивідуальних консультацій, звернення від людей все одно з’являються. Адже не всі знають, як розв’язати свою проблему та хто може допомогти. Подекуди як військові, так і їхні родичі, не мають інформації про наявні гарячі лінії.

“Здавалося б, базове знання, яке вони повинні отримувати, наприклад, ще на етапі мобілізації”.

Робота гарячих ліній

Любов Галан розповідає, що гаряча лінія Міністерства оборони України практично єдина можливість зареєструвати скаргу офіційно, якщо у військовій частині відмовились зареєструвати рапорт.

У простіших випадках, можуть надати консультацію телефоном. У складніших — гаряча лінія опрацьовує звернення протягом 30 днів. При цьому кожне звернення має свій номер, за яким етап його розгляду можна перевірити.

У разі, якщо працівники гарячої лінії не мають змоги допомогти з питанням, тоді скаргу відправляють до уповноваженої структури.

Розв’язання проблеми покладається на обвинувачених

Використання гарячих ліній виглядає як досить простий спосіб для розв’язання проблем. Однак зробити звернення теж буває часом непросто, адже у зоні бойових дій може не бути зв’язку, щоб подзвонити потрібним фахівцям. Тому залишається потреба у платформі для прийому звернень, на яку не доведеться витрачати багато часу та шукати можливість подзвонити.

Крім того, як показує практика Любові Галан, іноді дзвінок на гарячу лінію може й дійсно розв’язати усі питання, але часом призвести до проблем та покарання. Тому деякі військові не звертаються за допомогою через острах чи впевненість у неефективності цього методу.

“Часто вирішення питання покладається на особу або її відділ, на які й була скарга”.

Відсутність потрібної кількості військових адвокатів

Також військовослужбовці діляться зі співзасновницею правозахисного центру, що їм бракує анонімних консультацій, яка б допомогла розібратись у ситуації та знайти варіанти розв’язання проблеми. Тому дехто може шукати приватних адвокатів та подекуди натрапляти на недоброчесних фахівців, які беруть непомірну плату за виконання елементарної роботи як написання рапортів, які ще й можуть виявитись неправильно складеними.

Тому Любов Галан наголошує, що кваліфікованих військових адвокатів наразі недостатньо, щоб закрити усі потреби захисників та захисниць.

Та найважливіше питання полягає у тому, що військові часто не знають алгоритм своїх дій, а іноді й немає розуміння, на що мають право скаржитися. Тому необхідно розвивати правову освіченість військовослужбовців, оскільки людина, яка захищає всю країну, точно має право на захист з її боку теж:

“У будь-якому випадку військовий має розраховувати на справедливість, а не очікувати щонайменше відсутності ефективності, а в гіршому випадку — на неправомірний тиск і покарання з боку командирів”.