Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1661-й

Сьогодні до Вашої уваги короткий опис подій, що мали місце 363 роки тому – 1661-го, за рік до офіційного заснування міста-фортеці.

Враховуючи військово стратегічні переваги розташування купленого у 1658 році села Заболоття, яке з трьох боків омивають води Бистриць Солотвинської та Надвірнянської, береги яких заливає багнюка, а також залишки замку колишніх власників села Ржечковськи і наштовхують Анджея Потоцького, який мешкає у державному старостинському замку у Галичі, на те, щоб влітку на околиці села Заболоття розпочати розбудовувати місто-фортецю.

Будуючи місто фортецю Анджей Потоцький в першу чергу думає про зміцнення обороноздатності та бойової готовності покутських територій. Будують місто закріпачені українські селяни з навколишніх сіл Кнігинина (Княгинина), Заболоття, Опришівців, Крехівців (Крихівців), Микитинців, Угорників, Хриплина, Вовчинців.

Для будівництва використовують гіпсові камені із Вовчинецьких гір та дерево з навколишніх лісів.

Власник міста Анджей Потоцький на честь свого першого сина Станіслава називає місто Станиславовом (Станіславовом).

– Анджей Потоцький відреставровує малий фортифікований замок колишніх власників села Заболоття Ржечковських і поселяється в ньому.(Стояв на місці теперішньої катедри).

– Для укріплення обороноздатності Покуття та для захисту міста навкруг нього зводять фортечні мури. Фортифікаційними роботами керує французький архітектор Франсуа Корассіні з Авіньону, який раніше був запрошений Анджеєм Потоцьким для укріплення Галича. Він також обіймає посаду «підполковника пішої гвардії воєводи Київського».

– Одночасно із зведенням фортечних мурів навколо міста Анджей Потоцький споруджує дерев’яний римо католицький парафіяльний костел. Допомагає йому старий приятель пастор і капелан Войцех Бялачевський. Дерев’яна святиня постає досить швидко. Новозбудований костел отримує ім’я Пресвятої Діви Марії, Святого Андрія і Станіслава (єпископа краківського і мученика, патрона Станіслава «Ревери» батька Анджея), а також святої Анни (патронеси дружини Анни з роду Рисінських).

Далі буде…

За матеріалами книги «СТАНИСЛАВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Історична мандрівка рік за роком, століття за століттям» (Р. Дуда, В. Устинський)