Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1670 -1672 (ФОТО)

3 8

1670 рік

– 4 травня стараннями Братства церкви та пожертв міщан Станиславова поблизу вірменського костелу закладають перший камінь будови дерев’яної руської (української) православної церкви Воскресіння Христового і Введення Пресвятої Богородиці (на місці сучасної синагоги Темпль). Церква крестова, має п’ять куполів, покрита гонтами. При ній діє невеличка школа та шпиталь. Поруч з храмом розташовується український цвинтар.

– При колегіаті Анджей Потоцький відкриває вищу школу, або так звану «Колонію Краківської академії», тобто філію Ягеллонського університету у Кракові, або як її називають «Станиславівська академія». Тут діє навчальна програма зразка західноєвропейських шкіл такого типу. Оскільки це вищий навчальний заклад студенти, крім того, що мають вміти читати і писати, мають знати ази латини.

– Першим ректором і викладачем теології «Станиславівської академії» стає Ян Станіслав Ястржембський. Розташовується «Академія» у будинку біля колегіати (Галицька, 41). Заняття в «Академії» ведуть три прелати, три каноніки, схоластик і чотири вікарії. Один із каноніків викладає риторику й діалектику, другий курс філософії, третій є скарбником, а схоласт викладає теологію моральну. Анджей Потоцький створює спеціальний фонд на їх утримання.

– Молодий граф Станіслав Потоцький стає одним з перших учнів «Академії». Латинська мова є головною мовою навчання. Навчається тут до 200 осіб.

1671 рік

– На території Речі Посполитої розраховуються золотими монетами – дукатами, розмінна монета гріш.

– Галицький сейм приймає ухвалу про відкриття «Станиславівської академії»

Ульріх фон Вердум

1672 рік

– 3 січня на два дні у Станиславів прибуває французький резидент Абат Жан Польм’є де Куртоне (1620–1673) з секретарем Ульріхом фон Вердумом (1632–1681). Вони подорожують землями Речі Посполитої та агітують за детронізацію польського короля Міхала Вишневецького та обрання французького принца Шарля Паріса де Лонгвіля 1649–1672).

Гості два дні мешкають у дерев’яному замку. У своєму «Щоденнику» дипломат і мандрівник Вердум перший дає опис Станиславова з початку його заснування.

1 1 1

– Закінчується перший етап побудови фортеці, який тривав десять років. Її будують за останнім словом новітньої фортифікації. Фортеця набуває вигляд правильного шестикутника з розміром сторін 400 метрів. На його рогах розташовується шість п’ятикутних земляних бастіонів, що дозволяє вести вогонь уздовж стін.

Земляні вали, бастіони і куртини між ними ззовні укріплені дерев’яними стінами з вертикально вкопаними дубовими колодами, верхня частина яких служить оборонною стіною – частоколом, за якою стоять гармати.

Воєвода має намір вимостити навколо фортеці рови та забезпечити їх зовнішніми укріпленнями. Площа міста складає 12 га. Міське життя концентрується на території охопленої фортечними мурами.

Zakladannya fortets

– У місто потрапляють через три кам’яні брами. Північна брама зветься Галицькою або Львівською, а Південна – Тисменицькою або Кам’янецькою. Третя брама зветься Вірменською хвірткою, тому що стоїть позаду Вірменського костелу, а ще її називають Заболотівською, оскільки веде до однойменного села.

Головними в’їздними воротами фортеці є Галицька брама (район вулиці Галицької, 16, 18, західна проїжджа частина вулиці і тротуар). Довжина основи 15 метрів, ширина 10 метрів, висота 3 метри. Кам’яна основа є фундаментом великої двоярусної в’їздної оборонної вежі.

Своєю чергою вежа складається з двох частин: передньої одноповерхової розміром 10 на 5 метрів та задньої основної двоповерхової розміром 10 на 10 метрів. Одна з головних вулиць (тепер Галицька) з’єднує Галицьку й Тисменицьку в’їздні брами і проходить через площу Ринок. Простежується чітке геометричне розташування вулиць, які формують квартали, які в межах середмістя мають чітку орієнтацію за сторонами світу. Вулиці виходять на головну площу або до тих вулиць, що ведуть до в’їзних брам.

– У місті з’являються назви вулиць: Затильна, Перебита, Підзамкова, Підвальна, Привальна.

4 GRAY

– 12 червня Анджей Потоцький видає окремий привілей цехам кравців, кушнірів і ткачів.

– Для розвитку торгівлі Анджей Потоцький запрошує до міста грецьких купців.

– Анджей Потоцький мешкає з родиною у своїй дерев’яній резиденції, що стоїть на невеличкому укріпленому подвір’ї, одразу за Тисменицькою брамою. (Тепер на цьому місці катедра Св. Воскресіння).

– Анджей Потоцький готує будівельні матеріали для початку спорудження за проектом придворного архітектора Франсуа Корассіні у південно східній частині міста нового кам’яного замку. Однак, напади татарських загарбників зупиняють розпочату справу.

– Поруч з дерев’яним костелом Львівський архієпископ Альберт Корицінський (1610–1677) закладає перший камінь під будівництво мурованого римо католицького костелу (колегіати).

– Починається турецька навала на Поділля і Придністров’я. Турки здобувають Кам’янець Подільський і у вересні великий турецький загін під проводом Халіль Баші з кошем козаків Петра Дорошенка (1627–1698), спаливши Галич і Тисменицю, підходять до мурів новозбудованої Станиславовської фортеці. Перед нападом Анджей Потоцький залишає місто. Вигляд нових бастіонних укріплень, численний гарнізон та вихід зі Львова на допомогу польського війська, примушує нападників повернути назад, спалюючи передмістя.

1230000 scaled

– 14 жовтня в битві під Калушем великий коронний гетьман Ян Собеський (1629–1696) розбиває татарську орду хана Селім Гірея та звільняє 20 тисяч полонених. Гарнізон Станиславівської фортеці на чолі з Анджеєм Потоцьким бере участь у переслідуванні залишків розбитого татарського війська, знищуючи декілька сотень ворогів.

1604911153 b8958f5e83733aca38e9

– У «Станиславівській академії» працює п’ять професорів. З Ягеллонського університету «Академія» бере докторів і магістрів в міру потреби. «Академія» залежить від колегіати, бо всі професори входять до складу колегіатської капітули, яка призначає професорів і ректора. Внутрішня організація «Академії» будується на основі статуту. Все вирішує колегія професорів. Ректора обирають на три роки і він має владу над студентами, веде їх списки і бере участь у екзаменах.

Далі буде…

За матеріалами книги «СТАНИСЛАВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Історична мандрівка рік за роком, століття за століттям» (Р. Дуда, В. Устинський)