Шум водоспаду, свіже гірське повітря, спільні розмови та спогади про найдорожчих людей. Для родин полеглих Захисників України на Прикарпатті фінальне заняття програми «Після втрати» провели не у звичному кабінеті, а серед карпатських гір.
Одноденна подорож до Татарова стала завершенням шестимісячної програми психологічної підтримки, яку реалізовувала громадська організація «Родини Героїв ІФ». За цей час учасниці вчилися працювати зі своїм болем, приймати втрату та шукати сили рухатися вперед.
Пів року складної, але важливої роботи
Ініціаторкою програми стала голова ГО «Родини Героїв ІФ», радниця голови Івано-Франківської ОВА, матір загиблого військовослужбовця Лариса Стефанишин.
Саме вона разом із громадською організацією об’єднала навколо себе родини, які пережили найбільшу втрату — втрату сина, чоловіка, батька чи брата на війні.
Психологічний супровід учасниць протягом шести місяців здійснювала кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри суспільних наук ІФНТУНГ Вікторія Кравченко.
За словами організаторів, останню зустріч вирішили провести саме в Карпатах, адже природа часто допомагає там, де бракує слів.
Гори, які слухають
Маршрут розпочався з прогулянки до водоспаду Женецький Гук.
Для когось це була звичайна мандрівка, а для когось — можливість вперше за тривалий час побути наодинці зі своїми думками. Учасниці йшли гірською стежкою, розмовляли між собою, згадували своїх рідних і просто мовчали, коли не знаходилося потрібних слів.
«Такі моменти допомагають хоча б ненадовго відволіктися від болю втрати та щоденних турбот. У природі легше дихати, легше говорити про важливе і легше відчувати підтримку тих, хто проходить такий самий шлях», — кажуть організатори поїздки.
Шум водоспаду став своєрідним фоном для десятків особистих історій, які об’єднала одна спільна біда.
«Кожна жінка несла свою історію»
Психологиня Вікторія Кравченко зізнається, що завершальне заняття стало особливим не лише для учасниць, а й для неї самої.
«Ця поїздка стала для нас не просто мандрівкою. Піша хода до водоспаду Гук, свіже гірське повітря, шелест дерев і могутня сила води допомагали хоча б на мить відпустити тривоги, біль і втому, які так часто супроводжують життя після втрати», — розповідає вона.
За словами психологині, найціннішим було відчуття єдності між жінками.
«Кожна жінка несла свою історію, свої спогади, свої сльози й надії. А природа ніби створила безпечний простір для того, щоб прожити емоції, поділитися переживаннями, відчути підтримку та зрозуміти, що поруч є ті, хто справді розуміє», — зазначає Вікторія Кравченко.
Вона додає, що за пів року роботи учасниці стали не просто групою психологічної підтримки, а справжньою спільнотою людей, які можуть підтримати одна одну навіть без слів.
Від музею до відвертих розмов
Після відвідин водоспаду учасники поїздки завітали до музею історії та старожитностей Татарова.
Там вони дізналися більше про історію краю, традиції Гуцульщини та побут місцевих мешканців. Екскурсію провела директорка Татарівського центру культури та дозвілля, молоді і спорту Марія Завальнюк.
Втім, головна частина дня чекала попереду.
На території туристичної бази просто неба відбулося фінальне психологічне заняття програми. Робота проходила у невимушеній атмосфері, де кожен міг висловити свої думки, поділитися переживаннями чи просто побути поруч із людьми, які його розуміють.
«Було багато щирості, тепла, підтримки та моментів, які залишаться в серці надовго», — згадує психологиня.
Спогади про Героїв, які завжди поруч
Окреме місце під час поїздки займали розмови про тих, кого вже немає поруч.
Родини згадували своїх Героїв, ділилися історіями про них, переглядали фотографії та говорили про те, як змінилося їхнє життя після втрати.
«Ми провели щирі розмови, спогади про Героїв і проживали емоції тут і тепер. Ці моменти єднали жінок, дарували відчуття підтримки, розуміння та віри в майбутнє», — зазначають у ГО «Родини Героїв ІФ».
Люди, які допомогли це організувати
Організатори наголошують, що така поїздка стала можливою завдяки підтримці соціально відповідального бізнесу Прикарпаття.
Партнери забезпечили транспорт, харчування, комфортне місце для відпочинку та проведення занять. У громадській організації окремо подякували директору підприємства-партнера Василю Костюку та його команді за підтримку родин військових.
Слова вдячності пролунали також на адресу батьків полеглого Захисника України Миколи та Руслани Сливчуків із Долини, які долучилися до поїздки та стали частиною цієї спільної історії підтримки.
«Разом ми створюємо простір турботи»
Для більшості учасниць ця подорож стала не завершенням, а продовженням шляху.
Шляху, на якому поруч є люди, які знають, що таке чекати дзвінка, який уже ніколи не пролунає. Люди, які розуміють біль без зайвих пояснень.
Шість місяців занять не можуть забрати втрату. Але вони можуть допомогти навчитися жити з нею, знаходити сили прокидатися щоранку та бачити майбутнє навіть після найтемніших сторінок життя.
Саме тому в ГО «Родини Героїв ІФ» кажуть: головне досягнення програми — не проведені заняття чи організовані заходи. Головне — люди, які знайшли одне одного і зрозуміли, що у своїй боротьбі вони більше не самі.
«Разом ми створюємо простір, де кожен може відчути турботу, підтримку та силу спільноти», — наголошують організатори.
Читайте в ПІК:
- Дві різні долі — одна відзнака: прикарпатки серед лауреаток «Жінки III тисячоліття» (ФОТО)
- У Франківську допомагали матерям і дружинам загиблих воїнів пережити найважчий рік після втрати
