В Івано-Франківську час від часу виникають суперечки навколо зрізаних дерев. Мешканці обурються, що місто перетворюється на “бетонні джунглі” і водночас дерева продовжують зрізати. У міській владі пояснюють, що видаляють хворі дерева, а самовільне зрізання – незаконне.
То де проходить межа між необхідним зрізанням дерева та самовільною вирубкою?
ПІК вирішила розібратися, хто відповідає за зелені насадження в Івано-Франківську, як приймається рішення про видалення дерева та куди їх відправляють після зрізання.
Дерева – причина суперечок
Розпочнемо із декількох останніх випадків, які не залишили байдужими містян.
Уявіть, що біля вашого будинку роками ростуть липи, але зранку ви прокидаєтеся – а дерев вже немає. Саме так сталося на вулиці Гриневичів в Івано-Франківську, де невідомі самовільно зрізали 11 лип, які росли вздовж дороги. Інцидент викликав обурення мешканців та активне обговорення у соцмережах.
Ще одна ситуація відбулася у травні на вулиці Національної Гвардії, де на території нового ЖК від будівельної компанії “Благо” зрізали дуби. Франківців обурило таке рішення, адже дерева виглядали здоровими.
Тоді заступник міського голови Михайло Смушак зазначив, що територія – приватна, а отже власник чи користувач землі сам вирішує, що робити з деревами. Після суспільного розголосу міський голова Руслан Марцінків заявив, що забудовника зобов’язали висадити алею дубів, як компенсацію за скоєне.
Також не можемо не згадати про зрізану грушу біля нового торгового центру А7. Дерево, яке роками росло на вулиці Галицькій, зрізали у травні 2025 року. Це обурило частину мешканців, однак заступник міського голови Михайло Смушак тоді пояснив: дерево було аварійним, а на його видалення мали всі необхідні дозвільні документи.
Чиє дерево – залежить від того, де воно росте
Зелені насадження – частина спільного простору. Втім, відповідальність за кожне дерево залежить від того, де воно росте.
За словами заступниці начальника управління зеленої інфраструктури – начальниці відділу озеленення Наталії Червак, якщо ділянка знаходиться у приватній власності – дерева належать власнику і дозвіл на видалення не потрібен. Якщо ж територія перебуває в оренді – тоді доведеться подавати заяву та отримувати дозвіл.
Якщо йдеться про багатоповерхівку, прибудинкова ділянка якої приватизована ОСББ, за утриманням дерев має стежити саме об’єднання. Якщо ж дерево росте на комунальній території, воно перебуває у сфері відповідальності відповідного балансоутримувача.
З новобудовами ситуація схожа. Поки триває будівництво, за зелені насадження відповідають забудовники. Після введення будинку в експлуатацію дерева можуть переходити у комунальну власність або за них відповідатиме ОСББ — залежно від статусу земельної ділянки.
Дерево росте біля школи чи підприємства – швидше за все вони за нього відповідальні. Наприклад, парк Шевченка, Молодіжний та парк Воїнів-інтернаціоналістів перебувають на обслуговуванні КП «Центр розвитку міста та рекреації», а сквер на Валах – на балансі міської дорожньої компанії.
Як видаляють дерева у Франківську?
Якщо мешканець вважає, що дерево в місті перебуває в аварійному або незадовільному стані та його потрібно видалити, він має звернутися із відповідною заявою. За словами Наталії Червак, звернення можна подати щодо будь-якого дерева в місті, навіть якщо людина не знає, хто за нього відповідає.
Такі заяви приймають через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), адже видалення дерева є адміністративною процедурою. Якщо після розгляду звернення з’ясується, що дерево перебуває на приватній території, мешканцю повідомлять про це та роз’яснять подальший порядок дій.
Для зрізання дерева на приватній території не потрібен дозвіл. Втім, перед цим все ж варто уточнити, чи не має воно природохоронного статусу.
Перед видаленням дерева обстежує не одна людина
У місті діє постійна комісія з визначення стану зелених насаджень. До її роботи залучають представників різних структур — зокрема, з лісової галузі, екоінспекції, земельного та архітектурного напрямів, а також працівників департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики.
Після надходження заяви або відповідного протокольного доручення комісія виїжджає на місце та обстежує дерево. Якщо за результатами огляду його визнають таким, що підлягає видаленню, складають відповідний акт.
Водночас сама комісія не ухвалює остаточного рішення про видалення дерева. Матеріали обстеження передають на розгляд виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, який вирішить чи є підстави для видалення конкретного дерева.
Як відбувається обрізка дерев?
Для обрізки процедура дещо простіша. Під час обстеження комісія може визначити, що дерево не потрібно видаляти, але воно потребує обрізки — наприклад, сухих гілок. У такому випадку окремий акт на обрізку не складають і питання не виносять на виконком.
Обстеження дерев в Івано-Франківську проводять протягом усього року. Водночас проведення самої обрізки залежить від стану гілок: сухі гілки можна обрізати у будь-який період, тоді як живі гілки — у міжвегетаційний період.
До слова, за незаконне пошкодження чи знищення зелених насаджень передбачена адміністративна відповідальність. А якщо шкода була значна – може наставати також кримінальна відповідальність.
Втім, щоб притягнути до відповідальності, необхідно спочатку знайти того, хто зрізав дерево.
За словами Наталії Червак, управління зелених насаджень не має повноважень самостійно встановлювати винних у самовільному зрізанні дерев, тому звертається до Муніципальної інспекції чи правоохоронців.
«Щодо вулиці Гриневичів (де зрізали 11 лип – ред.) наш департамент написав листа у поліцію про те, що виявили неправильне кронування дерев та необхідно знайти винних. Вже пройшов не один місяць, проте відповіді від поліції ми досі не дочекалися», — розповідає посадовиця.
Куди дівається дерево після зрізання?
За словами Наталії Червак, після зрізання деревину оприбутковують та передають до «Теплокомуненерго», де її використовують як паливо для забезпечення франківців теплом.
“Ми зрізаємо вже нездорове дерево, в незадовільному стані. Воно може мати гниль чи інші пошкодження. Ще також це може бути сухостій, але його теж неможливо кудись використати“, – наголошує посадовиця.
Чи садять нові дерева замість зрізаних?
Висадка дерева — комплексна процедура: необхідно не лише придбати саджанець, але й правильно підібрати місце, врахувати інженерні мережі, а після посадки забезпечити рослині належний догляд. На це також потрібні відповідні бюджетні призначення.
У місті формують список місць, де були зрізані дерева, щоб восени використати його для нових висадок. Втім зрізане дерево не обов’язково замінюють новим на тому ж самому місці. В управлінні зеленої інфраструктури наголошують, що хочуть перейти від точкового до комплексного озеленення міста.
“Цього року наш департамент посилив роботу в напрямку озеленення. Йдеться не тільки про окрему посадку дерев, а й про комплексний підхід створення нових зелених зон, облаштування квітників та клумб. Ми хочемо відійти від підходу “посади дерево там, де є вільне місце” до більш системного озеленення міста”, – наголошує посадовиця.
Після висадки дерева передають на баланс відповідного комунального підприємства.
Спочатку дозвіл – тоді висадка
Якщо франківець хоче самостійно висадити дерево на комунальній території, він має спочатку звернутися до управління зеленої інфраструктури із відповідною заявою, щоб отримати дозвіл.
До слова, в Івано-Франківську також діє акція «Отримай саджанець — посади дерево». Щоб взяти участь, потрібно подати заяву, отримати саджанець та висадити його у погодженому місці. Згідно з умовами акції, мешканець бере на себе відповідальність за висаджене дерево на п’ять років і має забезпечувати йому догляд.
Наталія Червак зазначає, що в Івано-Франківську добре приживаються, зокрема, клени гостролисті, які можна поєднувати з іншими породами. Водночас не рекомендують висаджувати інвазійні види, які можуть витісняти місцеві рослини.
Не просто прикраса, а історична складова міста
І на останок – про вікові дерева. В Івано-Франківську є декілька дерев, які мають офіційний статут ботанічної пам’ятки природи.
Наприклад, на перехресті вулиць Маланюка та Кобилянської росте дуб, якому, за різними оцінками, майже 400 років.
Майже трьохсотлітній дуб росте на вулиці Матейки, а на перехресті Василіянок та Богунської — гінкго білоба, вік якого оцінюють у 200–300 років.
Такі дерева мають спеціальний природоохоронний статус, тому просто так їх зрізати або навіть обрізати не можна. Для проведення робіт із такими насадженнями необхідні додаткові погодження. Саме цей статус є одним із механізмів захисту вікових дерев від пошкодження чи знищення, за які законодавством передбачена відповідальність.
“На вулиці Гнатюка старе дерево мало декілька пошкоджених гілок. Просто так обрізати його не можна. Ми писали листа в управління екології, брали висновок з Науково-дослідного інституту і там підтвердили, що декілька гілок цього дерева потрібно обрізати”, – додає Наталія Червак.
Наразі у місті немає повного обліку всіх дерев, але в управлінні зеленої інфраструктури планують розпочати інвентаризацію вже восени. А навесні в Івано-Франківську хочуть провести обговорення в соцмережах, щоб франківці змогли висловити думку щодо облаштування нових зелених зон та висадки дерев у місті.
Водночас днями міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків вже анонсував розробку 20 нових зелених зон. Частину з них планують реалізовувати за кошти міського бюджету, гранти та за участю бізнесу.
За його словами, місту не вистачає зелених зон, тому влада планує поступово збільшувати кількість скверів та оновлених громадських просторів.
Тож дерево у місті — це не просто частина пейзажу, яку можна зрізати чи висадити за бажанням. На комунальній території для його видалення потрібні підстави, обстеження та відповідне рішення, тоді як на приватних ділянках вплив міста значно менший.
Водночас навіть процедура не гарантує, що дерево буде захищене — історія з 11 липами на вулиці Гриневичів це показує. Місто звернулося до поліції, однак винних досі не встановили.
Івано-Франківськ продовжує змінюватися, а разом із цим зростає значення збереження дорослих дерев. Адже саджанець, висаджений сьогодні, потребує десятків років, щоб стати великим деревом, яке наступні покоління вже сприйматимуть як частину міста.
Читайте в ПІК:
- Життя поміж будинків: чим особливі вулиці в мікрорайоні “Леонівка” у Франківську (ФОТО)
- «Не продавайте пам’ятки кому попало»: Марцінків звернувся до власників історичних будинків
- Хриплинський ринок: на екскурсію з дітьми – як до зоопарку (ФОТО)
- Агресивні загарбники місцевої флори Прикарпаття окупують русла річок, узбіччя та міські вулиці (ФОТО)
