Івано-Франківськ
13.84
USD: 26.75
EUR: 30.05

Йдемо до центрального парку Франківська: навіть з немовлятами

Директорка переконує, що це справді відпочинкова та туристична перлина міста. Варто переконатися.

Не відкриваємо Америки, але цей парк дійсно є улюбленим місцем прогулянок та дозвілля для тисяч івано-франківців і гостей міста. Навіть, попри карантин тут щодня людно. Про новинки до цьогорічного літнього відпочинку та безпеку відвідувачів парку журналістка ПІК розмовляє з Русланою Василюк – директоркою комунального підприємства «Центр розвитку міста  та рекреації», яке окрім інших об’єктів обслуговує центральний парк обласного центру.

– Пані Руслано, чи давно готовий парк до літнього сезону відпочинку?

– Ми постійно готові приймати наших івано-франківців та гостей міста, і не лише влітку, а в будь-яку пору року (усміхається). Адже наш парк, кажу без жодного пафосу, відпочинкова та туристична перлина міста. Про літній сезон 2020-ого ми почали дбати ще минулоріч. Зокрема висадили нові алеї, а навесні цього року – облашували газони, почистили й обрізали дерева, сформували крони. А ще помалювали вуличні меблі, ігрові елементи на дитячих  та спортивних майданчиках, почистили озера. Впорядкували три громадські вбиральні. Щодня миємо все, що миється, прибираємо територію.

– Це помітно. Але ж коли відпочивальники приходять, наприклад, з маленькою дитинкою, їм іноді мало райського куточка просто неба…

– Розумію про що ви. В нас є кімната матері й дитини, де ті, хто гуляє з немовлятами, можуть безкоштовно прийти погодувати та переодягти малят. Для більш дорослих дітей маємо з десяток атракціонів. Вони, до речі, є власністю  приватного підприємця, який дбає про їх стан і обслуговує.

Щодо активного дозвілля в парку, то після послаблення чи зняття  карантину на літній естраді будуть концерти, на спортивних майданчиках — змагання. Загалом щоліта у вихідні чи святкові дні у парку проводиться багато заходів для дітей, молоді та дорослих. До речі, «родзинкою» цьогорічного літнього сезону відпочинку, при сприятливих санітарно-епідеміологічних умовах, стануть екскурсії, на яких можна буде дізнатися про історію парку, про старі та екзотичні дерева, про паркові озера та птахів і плазунів, які там живуть.

– Що ж, зроблено чимало і планів багато, а скільки коштів виділили цьогоріч  з міського бюджету на фінансування парку?

– 50 тисяч гривень спрямували на придбання квітів, які вже висадили на центральній алеї. Окрім цього,  з міської казни щомісячно надходять кошти на зарплату працівникам. І тішуся, що заборгованості по зарплаті на нашому підприємстві немає. Також місто дає кошти, щоби заплатити  за вивіз сміття. На інші видатки цього року грошей ми не отримали, у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Зате в 2019-ому вдалося зробити багато: відремонтувати лавки на центральній алеї, облаштувати доріжки від стадіону «Рух» до вулиці Чорновола, відпочинкову зону біля Верхнього озера. Також  відремонтували адмінбудинок, встановили камери відеоспостереження…

– А також скульптуру динозавра біля гірки, що з боку вулиці Чорновола.

– Це дійсно так. До речі, торік на фінансування парку з міського бюджету виділили 2,8 мільйона  гривень. Цього року капітальних робіт проводити не будемо, бо не хочемо щось розпочати і не завершити.

– Чи зараз діють у парку заборони пов’язані з карантином?

– Вони такі, як у всій країні: дотримання соціальної дистанції та масковий режим. У вбиральнях, в кімнаті матері і дитини є дезінфікуючі засоби, а всі відвідувачі повині бути в масках. Працівники парку також  дбають про безпеку відвідувачів: щодня прибирають алеї та дитячі майданчики, сміттєві урни вичищають з подальшим використанням дезінфікуючих засобів, миють лавки; слідкують за чистотою піску в пісківницях на дитячих та спортивних майданчиках.

– Як дбаєте про безпеку відпочивальників?

– У парку є патрулі Муніципальної варти та Нацполіції. Проте  прикрих випадків, на жаль, не уникнути. Та серйозних злочинів на території парку протягом кількох років майже не було. Пригадую, що від 2016-ого року зафіксували лише 1 випадок, коли зловмисники напали на юнака та вкрали у нього телефон. Щоправда, в парк приходять люди, які смітять, перевертають урни, нищать  майно, крадуть квіти, але ми з ними боремося.

– Відомо, що відвідувачі парку часто вигулюють тут собак. Чи не створюють тварини проблем з чистотою?

– Чудово, що ви почали про це говорити, бо у нас – гуляють багато власників собак. Аби тварини не паскудили, ми спонукаємо власників прибирати за чотирилапими. У європейських країнах, та вже і в багатьох українських містах – це звична практика. І ми також не пасемо задніх: у парку встановлено так звані «собачі вбиральні».

Це не звичні туалети і  не дерева, біля яких  пси можуть справити природні потреби. Це коробка зі спеціальними  пакетиками для собачих екскрементів. Собача вбиральня складається з трьох частин. Верхня – це знак, на якому зображена собака, своєрідний вказівник на те, що тут можна взяти пакетики. У другій частині «туалету», що схожа на поштову скриньку, є широка трубка, на якій намотані пакетики; унизу — коробка, в яку треба викидати вже наповнену “тару”.

Знаходяться собачі «клозети» коло входів у парк біля вулиць Мазепи, Шевченка та Чорновола. Окрім цього, усі власники собак повинні знати, що гуляти з тваринами в парку треба лише тримаючи їх на повідку. Якщо собака велика, вона повинна бути в наморднику.

– А що робити із птахами, зокрема воронами, які  паскудять у парку та завдають дискомфорту відвідувачам?

– Це проблема. Наразі є кілька способів боротися з воронами і всі вони… неефективні. Так, можна знімати гнізда, але ворони мудрі птахи, вони перелітають і будують гнізда неподалік. Можна застосувати акустичні відлякувачі. Та і це недобре, бо голосний звук  може злякати, скажімо, малюків. Інші дієві способи боротьби просто не гуманні. Наразі ми ретельніше прибираємо ту територію, де паскудять птахи.

– Сотні людей відпочивають біля паркових озер, як дбаєте про чистоту водойм?

– На території парку є три озера: Верхнє, Середнє та Лебедине. Останнє називається так тому, що на плесі живуть лебеді. Кожне озеро працівники парку чистять. Насамперед очищують дно від намулу, далі водні плеса – від зайвих водоростей та сміття, яке, на жаль, вкидають несвідомі відвідувачі. Також прочищують канали. До речі, на Верхньому озері діє фонтан, що  не лише прикрашає водойму, але й сприяє тому, аби вода не застоювалася, і плесо швидко не заростало водоростями.

Розмовляла Злата Леміш

Фото автора.

 

Довідково: На території теперішнього парку імені Т.Г. Шевченка ще з XYII століття ріс дубовий гай. Про нього згадує німецьких мандрівник Ульріх фон Вердум. Навесні 1896 року в тодішньому Станіславові (давня назва Івано-Франківська) розпочали створювати міський парк. В 1898 році його назвали на честь загиблої австро-угорської цісарівни Єлизавети. Ім’я великого українця Тараса Шевченка парк отримав у 1945 році. З 1972 року улюблене місце відпочинку івано-франківців є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Площа парку  24,4 гектара.

Читайте також:

На Прикарпатті відкриються не більш ніж 40% відпочинкових закладів, переважно – котеджі

Весілля в умовах карантину: рекомендації та застереження

Приєднуйтесь до нас у Telegram

 

Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено