Івано-Франківськ
-2.11
USD: 28.3
EUR: 34

16-літній сирота купив квартиру. Хто дав гроші?

Отримати квартиру безкоштовно – зараз це майже сенсація. Однак...

119155266 3198006340298307 2241553478884297070 n

Сирота купив квартиру. Як він прийшов до здійснення своєї мрії?

Про це – в інтерв’ю кореспондента ПІК з Віталією Попович, заступницею начальника служби у справах дітей Івано-Франківської ОДА (на фото).

– Віталіє Ярославівно, отримати квартиру безкоштовно – зараз це майже сенсація. Особливо, коли молода людина у віці до 20 не має ні тата, ні мами на «чорних роботах за кордоном». До того ж, коли не видно на горизонті благодійника, який би виклав для сироти круглу суму?

– Треба покладатися на державну підтримку.

– Невже це «реальний спонсор»?

– Реальний. Минулого року для дітей-сиріт Прикарпаття було куплено 27 квартир. Гарних, комфортних.

Скажу більше. Я працюю у службі у справах дітей з 2014-го. Починала з посади начальника служби в Рожнятівській райадміністрації. І не було жодного року, щоб не купляли коштом обласного бюджету, при співфінансуванні з районних бюджетів, житло для дітей-сиріт, які гостро цього потребували.

Так, ми не могли забезпечити власними домівками 100-відсотково усіх. Але мали можливість визначити пріоритети й першочергово купляти житло тим, хто насправді опинявся в кричущих обставинах. Я маю на увазі дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, якими опікується служба у справа дітей.

У 2014-му це були перші кроки, які зробила Івано-Франківщина для того, щоб забезпечувати житлом саме ці верстви юних прикарпатців.

На державному рівні такої програми не було. Тому області виходили зі своїх фінансових можливостей, які мали на той час.

– В якій спосіб ці питання вирішуються зараз і чи всім вдається досягти мети?

– У 2017 році постановою Кабінету Міністрів України №877 було передбачено виділення субвенції державного бюджету місцевим бюджетам для придбання житла дітям зазначених вище категорій у певних напрямках. З кожним роком у цю постанову вносилися зміни, і на сьогодні можемо сказати, що ми вийшли на такий рівень, що діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування (віком від 16 до 23 років), які знаходяться на квартирній черзі, мають можливість отримали свою домівку.

Процедура – не проста. При облдержадміністрації щороку створюється комісія по розподілу державної субвенції місцевим бюджетам, у тому числі на забезпечення житлом дітей-сиріт. У 2017 –2019 роках цей процес відбувався таким чином: райдержадміністрації чи об’єднані територіальні громади доводили, що їх дитина потребує цього житла найбільше – це з-поміж тих, хто стоїть на квартирній черзі. А вже після цього обласна комісія затверджувала остаточний список, який своєю чергою затверджувався розпорядженням керівника ОДА, рішенням сесії облради і врешті решт кошти спрямовувалися на придбання житла сиротам.

Таким чином за 2018 рік, використавши 8 млн 259,5 тисячі гривень, вдалося реалізувати потужний соціальний проєкт: купити 6 квартир для трьох дітей-сиріт позбавлених батьківського піклування та трьох осіб даної категорії, а також три дитячі будинки сімейного типу.

Це хороші будинки у Городенці, Снятині та Коломиї, в кожному з яких проживає по п’ятеро дітей.

Минулого, 2019 року, на такі ж потреби було виділено 9 мільйонів 857,5 тисяч гривень. Комісія, відповідно до чинного законодавства, визначила, що потрібно впровадити адресну грошову компенсацію, щоб дитина могла займатися пошуком, вибором житла для себе й отримати гроші на його придбання. Таким чином у 2019 році було придбано для сиріт 27 квартир.

Цього року комісія по розподілу коштів, у складі якої я є, вирішила, що буде правильно, знову ж таки практикувати адресну грошову компенсацію щодо придбання житла дітям даної категорії.

– Про які грошові суми і про які житлові площі йдеться?

– Сума на одну дитину складає цього року 361 тисячу 243 гривні. Вона виділяється на 31 кв. м житла. Вартість одного квадратного метра у нашому регіоні складає 11 653 гривні. Якщо ми говоримо про дитину з інвалідністю, то їй додатково надається право ще на 10 кв. метрів житла. До слова, для дітей-сиріт, які зареєстровані та перебувають на первинному обліку в Івано-Франківську, на придбання житла передбачено 541 тисячу 864 гривні кожному.

– А яка загальна сума коштів на цю статтю витрат запланована цього року?

– Субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам виділено на даний час 7 млн 952, 6 гривень. Кошти уже розподілені, у серпні, й дозволять  забезпечити житлом 19 дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. Але ми хочемо вийти на показник минулого року. Тому подали листи у Міністерство соцполітики про додаткову потребу у коштах. Маємо надію, що Кабінет міністрів врахує нашу потребу і нам ще до кінця року додадуть коштів.

Хочу наголосити, що від розподілу коштів на житло і до його придбання – довга дорога, кропітка праця. Тому беруть її на себе і служби у справах дітей, і центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, і департамент соціальної політики ОДА. Усім щиро дякую, бо саме спільними зусиллями досягаємо результату.

119145059 3942284609131710 7548205268033234540 n

– Скільки в загальному на Прикарпатті сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які вже розраховують на отримання житла?

– Ми сформували, згідно з новими змінами до постанови Кабінету міністрів № 877, єдиний регіональний список дітей, які стоять на квартирній черзі. Загалом у списку 130 осіб віком від 16 до 23 років – це діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування та особи з числа даної категорії.

Насправді таких дітей є набагато більше. Є діти, які стали на квартирну чергу у 2020 році. Цього року їм уже виповнюється 23 роки, тож наступного року вони втрачають своє право на придбання житла коштом держави. І це страшно, бо завтра молода людина опиниться на вулиці.

– Чи можна цьому запобігти?

– Ми звернулися до Кабінету міністрів з проханням внести зміни у затверджений порядок забезпечення цієї категорії житлом, або передбачити винятки з правила.

– Але чому сиротам, що потребують житла, не підказали раніше, що треба стати на чергу?

– Підказували якраз вчасно. Та біда у тому, що сільські ради відмовлялись ставити своїх сиріт на квартирні черги. Мотивували тим, що в них немає відомчого житла, яким вони могли б забезпечити потребуючих.

Часто органи місцевого самоврядування просто не хотіли вникати у законодавство, вичитувати норми та умови взяття заявників на квартирну чергу. Таким чином служби у справах дітей ставали заручниками ситуації. Бо, з одного боку, вони мають дбати про майнові питання дітей-сиріт, а з другого – не можуть зробити цього, бо не мають права зобов’язати владу на місцях брати сироту на квартирний облік. Відверто кажучи, таких черг у селах до 2017 року просто не було.

– Що буде далі?

– Мені здається, що об’єднаним територіальним громадам, особливо їх керівництву, яке має дбати про соціально вразливі версти населення, треба звернути належну увагу на сиріт. Дитина має бути в центрі уваги, в центрі уваги має бути сім’я і родина. Та й усі жителі об’єднаних громад мають бути максимально охоплені всіма державними програмами соціального захисту, соціальної допомоги. До цього треба ставитись уважно і відповідально.

– Тим більше, що допомогти, скажімо, сироті, можна виключно за державні кошти.

– Тут варто зауважити, що недавно відбулася онлайн-нарада у Міністерстві соціальної політики щодо придбання житла для дітей сиріт, під час якого нас націлили на те, що у наступні роки будуть вимагати співфінансування з боку місцевих бюджетів. Тобто об’єднані територіальні громади мають уже на наступний рік передбачити на це кошти у своїх бюджетах.

– А сироти мають право купувати собі житло тільки за місцем приписки, чи де душа забажає?

– Де хочуть. Але… Якщо дитина, скажімо, з Коломиї вибрала житло в Івано-Франківську, то місцева служба у справах дітей має провести обстеження квартири, адже є жорстка вимога: житло має бути придатним для проживання. Ще одна вимога – впродовж п’яти років власник не має права його продати. Це питання треба взяти на контроль. Взагалі супровід кошів від моменту розподілу до моменту придбання домівки та навіть нагляд за нею, ведеться скрупульозно. Адже йдеться про захист інтересів соціально-вразливих верств населення, які потребують постійної опіки та піклування.

119157443 626501054903420 5118391268312798874 n

– Чи відбуваються новосілля у царині дитячих будинків сімейного типу?

– Минулого місяця ми відкрили ще один, який був придбаний у 2018 році в Коломиї для п’ятьох діток-сиріт та позбавлених батьківського піклування. Це просто чудова триповерхова будівля, де створено для дітей всі умови. Вони, до речі, раніше виховувались у Долинському дитячому будинку «Теплий дім». Там також було все добре, але тепер діти кажуть: «Ми попали в казку».

– У кого сироти купують житло?

– Зазвичай – на вторинному ринку. Дуже багато власників, зіштовхнувшись з тим, що треба офіційно показувати дохід від продажу, а це може вплинути, скажімо, на субсидію, відмовляються мати справу з державними коштами. Та все ж таки ці питання вдається врегульовувати, аби був результат – своя квартира у сироти.

– Чи може юний покупець докласти додаткові кошти, якщо квартира, яку він вподобав дорожча, ніж дозволяє державна субвенція?

– Звісно, що може. Може додати коштів й місцевий бюджет.

– А якщо, наприклад, хлопець з Галицького району хоче купити квартиру у Франківську, де квадратний метр житла значно дорожчий, ніж у Галичі?

– Кошти на придбання житла виділяються в тій кількості, яка випливає з вартості житла у тій місцевості, де дитина зареєстрована. Якщо вона з Івано-Франківська, їй виділяється 541 864 гривень в цьому році, і за цю суму вона має право придбати житло в іншому районі. Якщо це дитина з району, то їй не виділяється більше, ніж 361 243 гривні. І якщо вона має намір купити квартиру у Франківську, то їй прийдеться добре пошукати житло за такі гроші. Скоріш за все треба буде мати додаткову суму.

– Віталіє Ярославівно, життя часто підносить неприємні сюрпризи. Чи не буває такого, що ви місяцями б’єтесь за те, щоб молода людина таки мала свій кут, а вона отримала його та й продала. І опинилася просто неба?

– На жаль, є поодинокі випадки. Точніше, були. Один хлопчина із числа дітей-сиріт, якому ми купили хату у селі, виявив величезне бажання мати квартиру в Івано-Франківську. І він зі всіма силами оббивав пороги служби у справах дітей, був у губернатора. І твердо говорив: «Я продаю хату і купую собі житло у місті, і ви не маєте прав мені заборонити».

І дійсно, він повнолітній і заборони в законі немає. Скільки ми хлопця не вмовляли не робити цього – не помогло. Нарешті пішли таким шляхом, що він продав свою оселю дітям-сиротам. Але отримані гроші прогайнував буквально за місяць, з компанією.

– А чи є приклади з точністю до навпаки: купили в селі хату, дитина подорослішала, побудувала стайню, обробляє город – ґаздує.

– Таких випадків дуже багато. Бо мати своє житло – це величезна мрія, ми всі її на собі свого часу відчуваємо. Як говорять у нас на Україні – посади дерево, збудуй хату, народи сина. Тому, коли сирота отримує документи на житло, вона отримує величезне задоволення, очі світяться, наче отримує путівку для того, щоб реалізувати себе в інших напрямках. Тому діти в основному шанують те, що ми для них робимо. Запрошують в гості, приїжджаємо, тішимося, як вони живуть, спілкуємося. Це надихає.

119113027 959189024577954 3348670432755540754 n

– Ви завжди усміхнена, сонячна людина. Мабуть, дуже любите свою роботу?

– Коли бачиш, як світяться очі в дитини, коли вручаєш їй ключі від квартири, у тебе навертаються сльози радості та з’являється подвійний  стимул продовжувати цю справу.

Ще коли я працювала у Рожнятові і мене питали, скільки маю дітей, я казала 11 тисяч шістсот (всі діти району) – і двоє моїх доньок мусили бути волонтерами, щоб не виникало ревнощів між нами.

– А скільки зараз дітей в Івано-Франківській області?

– Більше, ніж 280 тисяч. З них 1200 – це є діти сироти, діти позбавлені батьківського піклування.

Взагалі на Франківщині понад 400 тисяч споживачів різних соціальних послуг. Це велика цифра. І кожна людина цієї категорії потребує допомоги тих чи інших структур.

А забезпечення житлом має стосуватися не тільки дітей-сиріт, а й усієї молоді, яка його потребує. Бо кожна цивілізована країна насамперед дбає про те, щоб у неї не було бездоглядності та безпритульності, щоб в ній залишалися молоді люди. Світова спільнота у цьому напрямку за нами наглядає.

Інтерв’ю провела Марія Палюга.

Фото Роми Сернецького.

Читайте також:

Ваш гороскоп на 14 – 20 вересня

Як франківські мальтійці допомагають ізольованим в час карантину та танцюють з людьми на візках (ФОТО)

Щоб ваші паї не пропали, не легковажте – радить Мінюст України

Приєднуйтесь до нас  у FacebookInstagram , Youtube та  Telegram

 

 

Новини партнерів

Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено