Івано-Франківськ
14.44
USD: 28.2
EUR: 33.05

Система «злодії в законі» діє на Прикарпатті і зараз

Який він, кримінальний світ, очима охоронця?

Про це журналістці ПІК розповідає Ростислав БЕЛЕЙ  – генеральний директор однієї із охоронних фірм Івано-Франківська.

Мову вели про ці та супутні питання:

  • Які є різновиди злочинців, зокрема на Прикарпатті?
  • Хто найчастіше “наводить” на крадіжки?
  • Про найбільш солідну крадіжку, з якою стикався Ростислав Белей?
  • Як захистити своє помешкання від злочинців?

Кримінальний світ ніколи нікуди не дівався, він був і є постійно

– Ростиславе Романовичу, для початку, розкажіть про себе, свою діяльність та які функції виконує ваша фірма?

– У сфері охорони я вже 22 роки. Це не робота – це мій стиль життя. Фірма займається охороною майна: приватного і колективного. В Івано-Франківську охороняємо понад 600 об’єктів.

Надаємо такі види охоронних послуг, як: фізична охорона, супровід вантажів, охорона за допомогою пультової технічної сигналізації, відео спостереження груп швидкого реагування, централізоване спостереження технічними засобами охорони, які встановлені на об’єкті та виведені на пульт централізованої охорони; забезпечення безпеки фізичних осіб,  організація та забезпечення пропускного режиму на підприємствах та установах; організація охорони офісів, банків, комерційних магазинів тощо.

– Розкажіть, який із цих видів найбільше завдає вам клопотів? На що найбільше посягають?

– Звісно ж, найчастіше посягають на квартири, магазини, офіси. Особливо, під час карантину.

 – Чому під час карантину? Люди ж сидять вдома.

– Сидять, але ж більшість магазинів, ресторанів закрили. От намагаються злодії  саме туди пробратись. Та й загалом від початку карантину люди почали красти їжу, побутові предмети. Якщо раніше крали гроші, цінності, то зараз доходить до такого, що люди лізуть за ковбасою.

– Це такі дрібні крадіжки, а як ви вважаєте (чи можливо знаєте) чи є в Івано-Франківську великі злодійські угрупування? Чи так звані «злодії в законі»?

– Злодійські угрупування є. І не лише в Івано-Франківську. Це в цілій Україні.

Кримінальний світ він ніколи нікуди не дівався, він був і є постійно. В 90-х роках він був більш явний. Бо злочинці сиділи в ресторанах, робили, що хотіли. З часом держава навела порядок і вони зайшли в тінь.

Внаслідок радянської системи залишилося таке поняття як «злодій в законі» –  це злочинний авторитет який відбував ряд покарань в місцях позбавлення волі, їх там і коронують. Злодіїв у законі, таких класичних, їх практично і немає. Класичний коронований злодій – це людина, яка «за поняттями» свого братства переважну частину життя зобов’язана провести у в’язниці. «За поняттями» він не може виходити на волю на довго. Його обрали авторитетом, справжнім злодієм саме за те, що він багато відсидів, не порушував принципів людяності до братви.

Будь-яка країна СНД для нього – це рай. Його всюди, зустрінуть, прихистять. Він авторитет і тримає «общак» (на нашу мову це податкова). Збирає гроші по всіх областях, а також виставляє в кожному місті «смотрящого», який вивчає і контролює місто. Це той, хто дивиться – на злодійському жаргоні кримінальний авторитет, який уповноважений вирішувати питання, віднесені до відання злодіїв, і відповідає за ситуацію в окремих районах міста. От нещодавно у Франківську вбили одного «смотрящого». Але на місце одного – приходить інший.

– Ростиславе Романовичу, зрозуміло, що «злодій в законі» не займається дрібними крадіжками в магазинах чи в квартирах. Які саме категорії злодіїв він контролює та й взагалі які вони бувають?

– Є декілька категорій, розглянемо такі: гастролери, зальотники,  і звичайні злодії.

  • Гастролери. Коли вони приїжджають в місто, то йдуть до «смотрящого» і беруть дозвіл, своєрідну ліцензію на те, щоб працювати в місті.  От вже якщо їх спіймають, то їх відкупляють або наймають дуже хороших адвокатів, адже вони платять в “общак”.
  • Зальотники – це ті, які приїжджають з інших областей, але ні до кого не йдуть, вони працюють самі. Приїхали, пошуміли, пограбували 3-4 квартири і поїхали. Це на кшталт підприємців, які не хочуть платити ніякі податки (ред. сміється).
  • І третя категорія – це наркомани, дрібні злодії – вони, як правило, йдуть на пролом, бо їм необхідно тут і зразу. Зазвичай беруть,щось дрібне, щоб вистачило на дозу, їжу чи випивку .

– А хто такі «медвежатники», «форточники», «сліпі злодії»?

  • Медвежатники – ті, що зламують сейфи. Дуже рідкісний тип. Вони працюють лише під замовлення.
  • Форточники – так називають злодія невеликого зросту, який залазить у відкриті вікна. Вони пластичні і маленькі. Також за мою практику, в Одесі, був чоловік з мавпочкою. Вона допомагала йому грабувати. Залазила у вікно, відкривала йому двері і він спокійно заходив. 8 років його не могли спіймати.
  • «Сліпі злодії» – це ті, хто йдуть «на авось», тобто вони не знаю за чим йдуть.

Загалом ще є багато різноманітних категорій, про це пише ціла наука – криміналістика.

– Ростиславе Романовичу, от ви назвали стільки кваліфікацій злодіїв, а яких найбільше в Івано-Франківську?

– У нас, у Франківську, найбільше гастролерів. 2-3 групи можуть працювати вдень. От ми зараз розмовляємо, я даю інтерв’ю, а вони вже працюють. Якщо передзвонити на Бельведерську і запитати скільки у вас квартир пограбували, то з’ясується, що таких не резонансних злочинів відбувається вдень й 20-30.

– На вашу думку, наскільки Івано-Франківськ небезпечний з точки зору потенційних крадіжок. Якщо порівнювати з періодом років десять тому і зараз?

– Івано-Франківськ- це периферійне місто. Ми наразі за крадіжками займаємо десь середнє місце. Вдень відбувається 16-20 крадіжок, інколи й 50. Це я говорю про такі великі, зі взломом. Якщо взяти по Україні, то 100-300 крадіжок вдень у великих містах.

Люди самі наводять на пограбування

– Чи існує сезонність крадіжок?

– Традиційно сезон– це літо, зима. Коли люди їдуть на море чи як на Різдво, наприклад, більшість їдуть в села до родичів. Хоча відбуваються крадіжки у будь-який період року. Причому, вдень, коли всі на роботі. 70 % людей самі винні, що їх грабуть, вони самі наводять злочинців. Адже “смотрящі” чи й самі злодії завжди знаходяться в правильних компаніях, все хочуть знати і дізнаються те, що їм треба для свого промислу.

– Тобто, як це “люди самі наводять”?

– Як правило, це діти. Адже вони люблять все фотографувати, показувати, дуже безпечні. От, наприклад, прийшла до вас додому чиясь дитина. Вона ж бачить, що і як у вас. Потім ця дитина приходить до себе і її, так званий, злодій (це може бути батько чи родич, чи навіть просто знайомий сім’ї) запитує: “А що тобі там сподобалось у друга в квартирі? А тьотя каблучки носить? А де вона їх тримає? А сигналізація є? А який код?”. І так далі. І дитина, не задумуючись, все розповідає. Діти – це найбільші наводчики.

– А якщо не має дітей, то як ще можна навести, щоб тебе пограбували?

– Громадяни досить часто надто довірливі. Самі приводять незнайомців додому. Також це можуть бути люди, які прикидаються двірниками, прибиральниками під’їздів чи немов прийшли лічильник перевірити. Зараз вже й через соцмережі працюють, додаються в друзі і вивчають чим ви займаєтесь, де працюєте, буваєте тощо. Тобто «методом тику» на вашу квартиру, офіс чи магазин – ніхто солідний не йде. До масштабних крадіжок готуються.

– Чи можливо розпізнати злодія?

– Ніколи. Як я казав раніше, ці люди не видають себе, завжди мають хорошу репутацію, якщо приходять, то під видом звичайних людей. Як правило, якщо стається злочин, то постраждалі підозрюють всіх близьких, окрім тих, хто насправді обікрав. Були випадки, коли думали на охорону. А потім виявлялось, що сталось це через те, що дівчина зустрічалась зі злочинцем. Вона цього не знала, він вміло прикривався.

Це було досить серйозне угрупування

– Зі свого досвіду як ви вважаєте – масштабні злочини розкриваються?

– Якщо правоохоронні органи хочуть, то любі злочини розкриваються.

– На об’єктах які охороняються вашою фірмою чи була якась солідна крадіжка і ви знали, хто замовник?

– Була. В 2009 році ми охороняли шубний магазин. І от раптом погасло світло, поки ми все пере- налаштували і т. д., відбулася крадіжка. Тобто, злочинці за 1 хвилину 20 секунд винесли шубний магазин. Спрацювали вони доволі професійно, немов спецназ, врахували все до найменших дрібниць.

– От коли обікрали шубний магазин, то правоохоронці знайшли злочинців?

– Так. Це було досить серйозне львівське угрупування. Вони на Західній Україні наводили досить серйозний “порядок”. Як приїхали в Івано-Франківськ, то вся тодішня міліція «на вухах стояла». Перед тим вони обікрали банкомат, декілька ювелірних магазинів.

Взагалі, це були такі люди, які зазвичай крутилися в досить серйозному середовищі. У них була бездоганна репутація, виглядали на «5 балів», видавали себе за бізнесменів.

– Ростиславе Романовичу, а як їх вичислили? І чи повернули вони крадене?

– Одного разу на львівській гостині, дружина одного із злодіїв – бізнесменів вдягла колекційну каблучку. Але на тому ж прийомі був знатний ювелір, магазин якого тоді теж обчистили. І він запримітив цю каблучку і запитав у тієї пані, яка вартість каблучки. Вона відповіла, що приблизно 50-100 тисяч доларів. А насправді вартість складала близько трьох мільйонів доларів. Так він все і зрозумів, викликав поліцію і почали розбиратись. В ході справи знайшли збут краденого, цілі склади.

Крадені речі повертали власникам. Зокрема, повернули й шуби.

– Чи був у вас такий випадок, коли ви самостійно спіймали злодія?

– Був такий випадок, десь роки три тому. Біжить жіночка за чоловіком по вулиці і кричить. Я питаю, що сталося, а вона – він в мене ланцюжок зірвав. В цей час чоловік забіг в під’їзд. Я забігаю за ним, бачу як він вдягає капюшон, окуляри і вже збирається виходити немов нічого й не бувало. Тут я його й зупинив. Згодом виявилось, що це гастролер, вже на ньому було 10 злочинів по місту.

За охорону платять – за її відсутність розплачуються

– Ростиславе Романовичу, ми вже багато поговорили про злочинців, а тепер розкажіть як захиститись від них?

– Якщо ж говорити про дійсно надійну охорону житла, то тут беззаперечним лідером є пультова сигналізація. Послуга включає в себе різні датчики, які на розсуд власника встановлюються на двері і / або вікна і при спрацьовуванні миттєво посилають сигнал на пульт охоронної компанії, яка обслуговує приміщення, після чого на місце злочину в лічені хвилини прибуває група швидкого реагування. Також при спрацьовуванні датчика сигнал може дублюватися і на телефон господаря.

Також існує такий вид відеоспостережння – це вайфай камери з двостороннім зв’язком, і всі записи приходять на телефон. І людина навіть самостійно може направити охорону чи поліцію.

– Як швидко реагує охорона?

– Все закладається в час прибування групи. В нічний час – 3-5 хв, в денний час – 10 хв забивається. Тому шо йдуть пробки, форс-мажорні обставини, перериті дороги тощо.

За мою практику було 5-6 ДТП на шляху нашої групи, з них 2 – зі смертельними наслідками. Це тому, що охоронці спішать. Вони психологічно вже готові кинутися на злочинця. І тут стається момент, або якась машина несподівано вилітає чи людина і стаються аварії. В результаті група не приїжджає. Зривається інша. Тому краще зазначати час з запасом.

– І наостанок, Ростиславе Романовичу, що скажете/порадите нашим читачам?

– Скажу так: за охорону платять – за її відсутність розплачуються.

Інтерв’ю вела Дзінько Надія

Фото Роми Сернецького та з особистого архіву респондента.

Читайте також:

 

Приєднуйтесь до нас  у FacebookInstagram , Youtube та  Telegram

Коментарі

0

Коментарів ще немає

    Залишити відповідь

    Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

    Поле має бути заповнене
    Поле має бути заповнене
    © 2020 Всі права захищено