Івано-Франківськ
7
USD: 28.05
EUR: 33.1

Як у Франківську “Опіка ангела” допомагає батькам, які втратили дитину під час вагітності чи невдовзі після пологів

Щоб батькам було легше пройти всі етапи горя, в Івано-Франківську створили проєкт “Опіка Ангела”. Він не має аналогів в Україні.

У Франківску “Опіка Ангела” допомогає батькам пережити втрату дитини, яка померла до, під час пологів чи у короткий час після них. У місті ініціатива “Опіка Ангела” діє більше року.

Чому виникла ідея проєкту, які етапи має горе та як варто підтримувати близьких, які втратили дитину для читачів ПІКу розповіла засновниця організації “Опіка Ангела” Наталя Сениця ( на світлині з чоловіком Тарасом).

Для жінки це історія особистого досвіду. Вона з чоловіком втратили сина на 4-й день після його народження. Це трапилося в Австралії, де лікарі знали, як коректно підтримати та допомогти батькам.

Коли жінка шукала в інтернеті статті про горе українською мовою, питала про це знайомих та медиків, то дізналася, що в Україні практики підтримки сім’ї нема. Часто батьків або залишають сам на сам із думками про втрату, або ж не хотячи ранять словами. Тоді виникла ідея створити матеріал про підтримку тим, хто втратив дитину до, під час пологів та у короткий час після них.

За даними Державної служби статистики України, у 2018 році у перинатальний період,  тобто з 22 тижня вагітності і до 7 дні від народження, померли 2971 дітей,  а у натальний, тобто з першого по 28 день від народження – 1503. Частими є втрати дитини до 22 тижнів.

Причини різні: викидень, завмерла вагітність, переривання вагітності за медичними показниками, синдром раптової смерті немовляти тощо. Не зважаючи на причину та період, у який це сталося, боляче завжди.

Щоб вийти з горя, треба його пережити

Горе має кілька етапів і кожен переживає його по-різному.

“Коли людина дізнається про втрату, відчуває шок, а потім заперечення. На цьому етапі можна застрягнути. Матір відчуває біль, жаль, сором. Коли продовжуєш у цьому жити, то не відчуваєш всього спектру емоцій. Є емоційна спустошеність”, – зауважила Наталя Сениця..

Ще один етап – злість. Це теж прояв горя, а не просто агресія у сторону чоловіка чи родичів. Людина запитує себе, що було б, якби вона швидше поїхала у лікарню, їла інші продукти чи більше відпочивала. У такі моменти близьким треба правильно підтримати жінку й казати, що вона робила все необхідне.

На 6-7 місяці після втрати настає депресія. Матір не хоче з кимось бачитися, вставати з ліжка й робити буденні справи. За три тижні цей стан може пройти, в іншому випадку слід звернутися до спеціаліста.

“Це внутрішні процеси, які людина не може не переживати. Не треба казати, що треба рухатися далі й забути про втрату. Треба дати право на емоції. Щоб вийти з горя, треба його прожити. Людина знаходить внутрішні сили, щоб це пройти. Після депресії настають етапи прийняття та відновлення”, – додала Наталія.

Вперше в Україні

Щоб батькам було легше пройти всі етапи горя, в Івано-Франківську створили проєкт “Опіка ангела”. Він не має аналогів в Україні. Над ним працювали близько 15 волонтерів з Івано-Франківська, Києва та Вінниці – це психологи та батьки, які пережили втрату. Вони вивчали досвід інших країн, у тому числі Австралії, де така практика існує більше сорока років.

Активісти записували історії батьків, а фахівці склали програму підтримки. За грантові кошти створили сайт та посібник для медиків “Прощання з Ангелом”. У ньому вчать, як доречно підтримати сім’ю у час втрати. Також працювали над програмою супроводу, яка допомагає пережити горе. У Франківську та Львові відбуваються групи підтримки для батьків, яких торкнулася смерть дитини. Для тих, хто не має змоги на них потрапити, діє тематична онлайн-спільнота.

Програма супроводу батьків “Бути батьками ангела” допомагає пережити горе та повернутися до нормального життя. Сім’ю вчать порозумітися, знаходити ресурс для відновлення, наголошують на потребі пробачити собі, попрощатися та вшанувати свою дитину. Також готують до наступної вагітності. Це все безкоштовно.

Проєкт працює в обласному перинатальному центрі. Медики вже знають, як поводитися, коли у батьків горе.

“Батькам пропонують дати ім’я дитині, побути з нею наодинці та провести похорон – це шанс гідно попрощатися із сином чи дочкою. Буває, батьки через 20 років після втрати питають медиків, де похована дитина. Підказки лікарів допомагають прийняти правильне рішення, щоб потім не жаліти”, – розповіла Наталя.

Бути тактовним

Близькі люди хочуть розрадити батьків та часто говорять слова, від яких боляче, або які злять. У цьому випадку краще вислухати матір і батька та висловити співчуття. Можна допомогти з хатніми справами. Наталія радить врахувати, наскільки ви близькі з людиною – стороннім людям не варто нав’язувати свою підтримку.

“Для себе визначте, чи ваші слова визнають батьківство, чи слова визнають горе, чи поважають слова дитину. Не називайте дитину плодом, не кажіть “викидень”. Не шукайте світлі сторони у втраті. Не кажіть, що це на краще, бо нічого доброго у цьому немає. З повагою ставтеся до досвіду батьків”, – прокоментувала жінка.

Рідним не треба очікувати, що людина повернеться до нормального життя через 1-2 місяці. Горе можна переживати більше року і це нормально.

“Дозволити горювати – це найкраща підтримка. Якщо заперечувати негативні емоції, то вони не зникнуть. Та коли біль прожити, то він розчиниться. Це треба розуміти”, – додала Наталія.

Посібник “Прощання з Ангелом” є у вільному доступі безкоштовно за посиланням: https://angelscare.org.ua/getbroschure

Читайте також:

Сім’ям загиблих в авіакатастрофі на Харківщині виплатять 1,5 мільйона гривень (ВІДЕО)

16-літній сирота купив квартиру. Хто дав гроші?

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagramYoutube та Telegram

Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено