Івано-Франківськ
10.6
USD: 28.05
EUR: 33.1

Як прикарпатець працює в IT-сфері Нідерландів

Чого насправді бракує українській IT сфері?

Про це журналістці ПІК розповідає Роман Мельник – IT спеціаліст, що працює в одній із компаній в Нідерландах.

Мову вели про ці та супутні питання:

  • Як ввійти в IT-сферу та в якому віці запізно починати?
  • Як IT-сфера працює за кордоном та в Україні?
  • Що варто б покращити Україні в цій сфері? (поради на основі досвіду отриманого в Нідерландах).

Романе, розкажи, будь ласка, трошки про себе та як саме потрапили в сферу IT та до Нідерландів?

Спершу сфера інформаційних технологій була для мене хобі, приблизно з 95 року. Згодом почав працювати в одній Франківській IT компанії. І вже майже 10 років займаюсь цим професійно.

Працюючи у Франківську, я отримав запрошення від закордонних рекрутерів, потім були співбесіди, слізне розставання з чудовою компанією і переїзд. Наразі працюю в одній із компаній в Нідерландах та займаюсь програмуванням. Наш проект допомагає в управлінні і генеруванні мереж підземних комунікації. Той самий Google Maps тільки для того, що під землею: кабелі, вода тощо.

Зараз більше зосереджений на архітектурі програмування, тобто розробка систем для того, щоб вони працювали однаково на всіх параметрах.

Ти архітектор програмування, а які ще є професії в цій сфері?

Почну з програмістів, вони створюють продукт, по суті це кістяк IT-індустрії. Це фахівці, які пишуть вихідний код програм і в кінцевому результаті створюють технології.

Поруч з програмістами працюють ті, люди, діяльність яких необхідна, щоб продукт відбувся. Назву декілька основних професій, це:

  • Люди які управляють процесами – Project-менеджер – вони займаються визначенням та розставленням пріоритетів, плануванням виконання завдань, контролюють. Це нетехнічна посада, але більшість українських PM в IT – це колишні розробники або тестувальники.
  • Бізнес-аналітики – це фахівці, які досліджують проблему замовника, шукають рішення і оформлюють його концепцію в формі вимог, на які надалі будуть орієнтуватися розробники при створенні продукту. Одним словом, люди, що перекладають основу, сенс продукту на мову бізнесу.
  • Тестувальник – спеціаліст, який, спостерігає й вивчає, як працює програма, чи працює взагалі і шукає в ній помилки.
  • Наступні, це спеціалісти, які слідкують за мікрокліматом в середині команди. Вони допомагають переходити з проекту в проект, привносять нових спеціалістів, налагоджують комунікацію, забезпечують міграції між відділами, між командами програмістів – це рекрутери.

Яка з професій є найбільш затребуваною?

В кожній компанії по різному, кожного року все змінюється, тому доцільніше проглянути зріз за рік на robota.ua чи на сайті програмістів dou.ua.

Роман, ти навчався сам, але все ж, чи необхідна спеціальна освіта чи достатньо самонавчання?

У нас, в Україні, факт наявності освіти не важливий. А от закордонні компанії, наразі я працюю в другій компанії, вимагали від мене наявність вищої освіти, але не обов’язково спеціальної, тобто мій диплом лікаря був сприйнятий досить позитивно.

Щодо освітніх речей в IT дуже багато інформації є у відкритому доступі, як кажуть, було б бажання. Опиняючись перед різноманнітям інформації важливо зрозуміти, що потрібно сьогодні, на яких технологіях, комбінаціях хочеш сфокусуватися саме ти.

Чи достатньо вивчити якийсь один напрямок і потім переходити з одного в інший?

Теоретична база на 80-90% однакова для різних напрямків. Будуть нюанси, але. Це як, наприклад, якщо ти вмієш їздити на Мерседесі, то зможеш і на Лексусі. Якщо ми візьмемо, наприклад, таку технологію, як мова програмування, то вона може бути застосована водночас для різних і ні разу не схожих між собою продуктів. До прикладу, JavaScript застосована у вебі, у тих самих мобільних аплікаціях, тощо.

Тобто загальні принципи залишаються тими ж і при цьому, звісно ж, є можливість мігрувати з одного домену в інший. Але, успішність в межах одного домену складається з декількох факторів: розуміння технології, розумінні того домену з яким працюєш та розуміння бізнесу.

Програмування коштує грошей. Тому бізнес визначає, що саме ти будеш програмувати. Якщо людина досить довго працює в цій сфері, наприклад, програмує мобільні додатки, то зрозуміло, що потреби, специфіку мобільного бізнесу вона знає краще, тому є ціннішою. А перехід в інший домен означає повільність, зменшення швидкості і продуктивності. Тому зміна напрямку можлива, але все ж краще визначитись одразу, що тобі ближче.

Романе, а як полегшити цей шлях входження в IT сферу?

Перш за все, важливо вибрати напрямок в якому ти будеш рухатися. Його можна обирати двома способами – це або особисті преференції, уподобання, або прагматична сторона, тобто оцінивши ринок, визначити, що користується більшим попитом, де можна більше заробити.

Визначивши напрямок вибрати ті джерела, які допоможуть рухатись вірно. Вибрати як краще навчатись, тобто за допомогою книг, аудіо чи відео контенту.

І наступне, це взаємодія тебе і тієї інформації. Потрібно практикувати: програмувати, писати, ставити задачі самому, брати задачі з олімпіад, шкільні завдання тощо. З одного боку ці приклади звучать банально, але з іншого це практика. Перші сто помилок і тоді можна адекватно йти на співбесіду (це образно, ред. сміється ).

З чим приходити на співбесіду? Чим відрізняються співбесіди закордоном і в Україні?

Важливо показати, що ти вже вмієш. Саме показати, що вже створив. Наприклад, зробив сайт для свого друга тощо. Важливо показати, що ти пройшов шлях від нуля до, наприклад, вміння зробити такий-то продукт. А з вами я зможу розвинутись далі дійти до іншої точки.

Загалом співбесіди схожі. Але у закордонних компаніях значно більше уваги приділяють тому, наскільки людина пасуватиме до команди, пасуватиме до проекту. Наприклад є 8 програмістів і  потрібен ще один, людина може бути чудовим спеціалістом, але якщо вона не готова бути членом команди, працювати синхронно, то дуже не просто їй буде стати частиною колективу. Чому? Тому що один в полі не воїн, тому що сучасні великі проекти вимагають колаборації. Співпраця – це наше все. Для чого бізнесу робити свою команду менш ефективної навіть привнесенням сильнішого гравця? Власне вмінню інтегруватися в команду, вмінню показати мені з вами по дорозі –приділяється велика увага.

Романе, ми вже підійшли до роботи закордоном. Розкажи, будь ласка, про специфіку роботи в Україні та в Нідерландах?

Існують аутсорсингові компанії і продуктові. В Україні більше аутсорсингових компаній, це ті, які не роблять власного продукту. Наприклад, люди фізично знаходячись в офісі у Франківську роблять якийсь продукт, який буде розгорнутий і працюватиме в США чи Норвегії і загалом вже створюється опираючись на їхні цінності.

Аутсорсинг — передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям. Специфіка роботи такої компанії полягає саме в специфічній роботі з людьми. Така компанія змушена аранжувати  працівників за вміннями. Це життєво необхідно і не лише компанії, а й працівникам. Адже ти немов маєш чіткий план підйому на внутрішній Еверест. Тобто знаючи потенційно можливе підняття кар’єрними “сходами” – зрозуміліше на чому фокусувати свої зусилля.

Щодо іноземної IT сфери, то там переважають продуктові компанії – ті, які роблять власний продукт. Яким не настільки необхідна велика кількість градацій працівників. Скажемо так, всі розробники (сміється ред.).

В яку компанію краще йти початківцю, в продуктову чи аутсорсингову?

Кожен вирішує сам. На мою думку, розпочати краще з аутсорсингової компанії, оскільки тут можна отримати більше різнопланового досвіду. Тут легше мігрувати з проекту в проект, бо їх тут багато. Таким чином, отримуєш більший досвід управління проектами. Можливо не практичний, але будеш присутній, і в тих проектах, де хаос, і де строга ієрархія тощо.

Натомість продуктова компанія  в основному зосереджена на розвитку лише одного продукту. Тобто проєкт не вдасться змінити взагалі, на відміну від аутсорсингових фірм, де постійно з’являються нові можливості.

Наступне, це аутсорс-компаніях трапляються проєкти «з нуля», тобто є можливість від початку працювати над одним проектом, обирати технології, архітектуру та підходи. Аутсорс дає можливість людини розвиватись фактично в будь-якому напрямку.

Є більше поля для експериментів, наприклад ви почули про якусь технологію і хочете її випробувати, то у продуктовій компанії  у вас навряд це вийде, адже у неї вже є свій специфічний набір технологій. Та й це бізнес, не хочеться ризикувати, навіщо пробувати нове, якщо те, що є вже працює.

Звичайно, не завжди вам будуть “вставляти палки в колеса”, але частенько. Натомість в аутсорсингових компаніях ти сам обираєш з якими технологіями тобі працювати. Адже головне – це виконати поставлене завдання.

У продуктових компаніях теж є свої плюси: це і різноманітність завдань, і розуміння продукту. Більша спорідненість та, мабуть, любов, емоційна складова до того продукту, який ти створюєш. Більше відповідальності, адже є різниця між тим, коли твоїм кодом користуватиметься людина, яку ти ніколи не бачиш і не побачиш і людина з якою ти вітаєшся щодня.

Ще одним плюс це відкритість для змін, адже аутсорсинговим диктують умови.

Отож, попрацювати варто і там, і там, але умовно кажучи, початківцю починати краще з аутсорсингової компанії.

Зрозуміло, ще повернемось до відмінностей IT закордоном і в Україні. Перше, це те, що в нас переважають аутсорсингові компанії. А чи є ще якісь відмінності?

Для початку, я хочу наголосити, що в нас є продуктові компанії, але так, їх меншість. Адже українському власнику бізнесу умовно важко конкурувати з Google тощо.

Ще що кинулось в очі це те, що у Нідерландах більше – генераторів ідей.

Розповім один випадок, у нас була достатньо важлива здача проекту і ми розуміємо, що є нюанси через які ми не зовсім вкладаємось в час, є проблема. І я вже заготовив багатовекторну систему оборони чому ми не можемо зробити це прямо зараз, розмовляю з двома хлопцями спеціалістами і вони не дослухавши мене, починають генерувати ідеї, як ми це можемо обійти. Вони накидали близько 60 ідей, звичайно більшість з них були не зовсім адекватними, але 5 з ним ми вибрали і використали. Я був сильно вражений, адже моя українська ментальність вже, по суті, готувала стратегію оборони «чому ми не зможемо це зробити». Тобто нам, українцям, легше знайти виправдання чому не варто, а не шукати шляхи вирішення.

Опираючись на свій закордонний досвід, що хотів би покращити в IT у нас?

В IT я хотів би покращити…хотів, щоб люди відчули важливість того, що називається софт скіли, комунікаційні аспекти і гуманітарну складову діяльності – комунікацію і деривати – похідні, такі як: вміння отримувати зв’язок та вміння його давати, отримувати дуже важливо. На критику не має бути істерики, ні «чуєш ти», але і критика має бути адекватною, обгрунтованою та доцільною.

Як я вже казав, вміння не боятися генерувати ідеї, які б вони не були та відчуття відповідальності за свою діяльність.

Чому акцентую на цьому? Тому, що технічні тонкості у нас в нормі, і загалом їх легше навчитися. Тобто “тег-скрипту” чи функціональному програмуванню відносно легше навчитися ніж комунікації, переговорам.

І наостанок, Романе, а чи є вік, в якому віці запізно приходити в IT сферу?

Ніколи не пізно. Вік біологічний має менше значення, ніж вік ментальний.

Інтерв’ю вела Надія Дзінько.

Приєднуйтесь до нас  у FacebookInstagram , Youtube та  Telegram

Читайте також:

 

Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено