Івано-Франківськ
6.6
USD: 26.4
EUR: 30.9

Василь Цимбалюк: «Кадри на Прикарпатті є. Тільки треба їм дати гідну зарплату та соціальний пакет» (ФОТО)

Робота є в усіх районах області, щоправда в одних – більше, в інших – менше.

221772891 332769291660487 5373114768027706805 n scaled

Василь Цимбалюк – директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості має тверде переконання, що нічого кращого ніж РОБОТА, світ ще не придумав для людей, які хочуть бути корисними для себе, для своїх родин, для своєї країни, пише ПІК.

  • Як сприяє таким людям у пошуку роботи, а роботодавцям – у підборі кваліфікованих працівників Івано-Франківський обласний центр зайнятості?
  • Чи покращилась ситуація на ринку праці Прикарпаття після послабленням пандемії?
  • Скільки у нас шукачів роботи та скільки є вакансій?
  • Які тенденції щодо заробітчанства краян за кордоном?

Ці та супутні питання журналіст ПІК з’ясовує у розмові з Василем Цимбалюком.

220743634 154141723482311 7619083587926667084 n scaled

Викликає інтерес роботодавець

– Василю Дмитровичу, ми спілкуємось у Вашому робочому кабінеті, де Вас дуже важко застати. Ви весь час на виїзді. Чому так?

– Кабінетна робота – це не мій стиль управління службою зайнятості Івано-Франківської області. Для чого я їжджу по області?

Я хочу бачити наших роботодавців. Я хочу бачити у них ті вакансії, ті робочі місця, які вони пропонують для безробітних осіб, що перебувають на обліку у службі зайнятості області.

Я цікавлюся, який це вид роботи? Яка заробітна плата? Які умови праці? І чи це легальна зайнятіcть?

Після таких поїздок проводжу селекторні наради з працівниками філій обласного центру зайнятості та міського центру зайнятості, надаю інформацію, якої у них, можливо, ще немає. Підказую, які роботодавці можуть взяти людей на роботу з добрим соціальним пакетом для працівника.

– Чи не напружують Ваші візити роботодавців?

– Такого не помічав. Майже чотири тисячі роботодавців співпрацюють з філіями обласного центру зайнятості та Івано-Франківським міським центром зайнятості. Бачу, що у них зростає довіра до нашої служби, як до організації, яка надає допомогу саме роботодавцям: ми можемо стажувати працівників, ми можемо вчити, ми можемо перенавчати, ми можемо відшкодовувати підприємствам єдиний соціальний внесок.

Окрім того, якщо в зву’язку з карантинними обмеженнями, у когось бізнес «не пішов» так, як планувалося, якщо доводиться приймати рішення про скорочення виробництва, ми готові запропонувати виплату допомоги по частковому безробіттю, що дасть можливість зберегти робочі місця у цього роботодавця в карантинний період.

І ще один факт: з початку року 16 роботодавців Прикарпаття отримали через службу зайнятості допомогу по частковому безробіттю у сумі 3 226 200 гривень для виплати 1536 працівникам.

– Проте доводиться чути від людей, що допомога по безробіттю надто низька.

– Отут питання до роботодавця – яку заробітну плату роботодавець готовий сьогодні виплачувати  своїм працівникам?

Якщо до втрати роботи у людини була гідна заробітна плата, не у «конверті», а офіційно, то на сьогодні служба зайнятості Івано-Франківської області виплачує 9080 гривень максимальної допомоги. Це нормальна сума грошей для людини, яка з тих чи інших причин втратила роботу.

– В Івано-Франківську «заробити таку допомогу» можна. А в районах? Там, мабуть, просто немає роботи?

– Не погоджуюсь. Робота є в усіх районах області. Але в одних – більше, в інших – менше. Середній розмір допомоги по безробіттю різний. За статистичними даними на сьогодні найнижчий – у Верховинському районі – 1800 гривень. Середній по області у червні становив – 3700. Про що це говорить? У районах, де допомога по безробіттю є більшою, до служби зайнятості звертаються шукачі роботи, які були офіційно оформлені, і заробітна плата була у них високою, а не мінімальною.

– А яка все ж таки ситуація щодо вакансій?

– Якщо говорити про міста Івано-Франківськ, Калуш, Надвірну, Долину, там ринок великий, багато роботодавців з великою кількістю найманих працівників.

Якщо ж сказати про Снятин, про Городенку, про Тлумач, то, вроді, у них роботодавців є багато, а найманих працівників – по одному, про двоє, по троє.

Тобто, коли іду до потужного роботодавця, і з ним спілкуюся, він одразу заявляє 20, 30, 50 вакансій. А малий може запропонувати дві-три.

Тому й колективам наших філій в районах теж важко працювати, працевлаштувати людей.

І проблема не тільки у дефіциті робочих місць. Людей не влаштовує зарплата, яку пропонують. Тому спілкуючись із роботодавцями, наголошую: у вас не буде кадрового голоду, люди не будуть їхати за кордон, якщо тут у них буде достойна зарплата та соціальний пакет.

218480392 1255420921557934 1332486561314992639 n scaled

Трудова міграція: щось міняється?

– Працездатні прикарпатці так і їдуть заробляти за кордоном…

– Але процес міграції дещо призупиняється, хоча зараз багато фізичних осіб-підприємців, які мають ліцензії на працевлаштування саме за кордоном. Але скажімо чесно: від цього ніхто не виграє, окрім того одного підприємця. Чому?

Він шукає потенційних працівників для працевлаштування, скажімо, в Європі. Люди їдуть і влаштовуються на роботу неофіційно. Але ж європейський працедавець шанує людину продуктивну, здорового працівника. А, боронь Боже, спіткала його хвороба, чи наступив пенсійний вік…

Людина повертається в Україну – і не має соціального захисту, оплачуваного лікарняного, або оформляє пенсію та одразу питає – а чому вона у мене така мала? Відповідь одна: ви працювали неофіційно, не платили податки, соціальні внески…

Тож я вважаю, що потрібно вносити корективи в законодавство, щоб працевлаштування українців за кордоном було офіційним і проводилось через службу зайнятості.

Це має регулюватися контрактами, скажімо, між Україною та Польщею, куди наші громадяни найчастіше їдуть працювати. І якщо польський роботодавець хоче отримати, наприклад, з Прикарпаття добрих працівників тих чи інших професій, він повинен офіційно заявити про свої вакансії до служби зайнятості Івано-Франківської області, а ми будемо пропонувати ці варіанти нашим шукачам роботи.

– А що це їм дасть?

– Працівник оформляється тут офіційно і виїздить за кордон у відрядження – працювати за контрактом. В Україну сплачує податки та соціальні відрахування. І тут наступає основна вигода – ця людина соціально захищена!

Тому будемо звертатися до уряду, до профільних міністерств з цими пропозиціями. У нас створений Координаційний комітет сприяння зайнятості населення області – дієвий орган, який має повноваження щодо таких звернень. Готуємо відповідні напрацювання, доводимо, що наші ініціативи дадуть ефект і маємо надію, що на державному рівні нас почують.

– Оптимізм – добра риса для керівника. Але здається, Ви уже робили спробу донести до верхів певні ініціативи?

– Так, ми спільно з Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, зокрема, зі Світланою Онищук – тоді заступницею голови ОДА, кураторкою соціальної сфери, підготували спільний проєкт щодо діяльності служби зайнятості України в нових умовах децентралізації.

Це були дійсно системні, фахові напрацювання і вважаємо, що тільки через пандемію проєкт наразі не отримав подальшого просування.

– Нещодавно Світлана Онищук посіла посаду голови Івано-Франківської ОДА. Чи маєте надію, що тепер ваша служба отримає додаткове сприяння?

– Світлана Василівна добре знає про діяльність служби зайнятості та знає ті можливості, які ми сповна застосовуємо на теренах Прикарпаття задля виконання покладених на нас функцій та завдань.

Тож зараз, коли Світлана Онищук очолила обласну державну адміністрацію, я покладаю великі надії на розвиток нашого краю в цілому.

У цьому контексті, як на мене, потрібно налагодити більш тісну комунікацію між владою та великими роботодавцями, директорами державних підприємств. Я готовий цьому сприяти, адже як керівник служби зайнятості переконався, що органи виконавчої влади повинні відчувати пульс і ритм життя підприємств, знати ті проблеми, які є у бізнесу і хотіти спільно їх вирішувати. Знову ж таки заради економічного розвитку регіону.

218472441 228734685767534 371527596886759340 n scaled

Чи прагнуть безробітні до роботи?

– В народну лексику стійко увійшла фраза: «Та стану на біржу». Часто в інтонації відчувається тільки намір отримати кошти, а не знайти роботу.

– Скажу об’єктивно: три-чотири роки тому переважна більшість людей, що ставали до нас на облік, сприймали центр зайнятості виключно як виплатну касу. І зараз таких «шукачів роботи», на жаль, ще приблизно половина. Це погано, ми цьому протидіємо.

– Яким чином?

– Наприклад, пропонуючи людині роботу, практикуємо такі тристоронні зустрічі – міні-ярмарки: наш представник, роботодавець і безробітний. Вони спілкуються, з’ясовують усі питання щодо запропонованого виду роботи, умов праці, вимог до кандидата на робоче місце. І якщо йому усе підходить, він завтра уже не скаже, що ходив до роботодавця, але там його не взяли.

До слова, якщо людина, яка перебуває на обліку у службі зайнятості, двічі відмовилась від вакансій підходящої роботи, які ми їй пропонували, то згідно з законом, знімаємо її з обліку і вона перестає отримувати допомогу по безробіттю.

– Цікаво, як обходяться з шукачами роботи відповідні служби за кордоном? Ви не вивчали?

– Два роки тому мав нагоду відвідати службу зайнятості у польському воєводстві. На той час там було на обліку 1500 безробітних. З них тільки 250 людей отримували грошову допомогу. Всім іншим просто підбирали роботу.

Це теж наводить мене на думку, що в нашій країні треба змінювати закон про зайнятість. Потрібно більш чітко і раціонально визначити: хто має перебувати на облік у центрах зайнятості, яку суму допомоги по безробіттю має отримувати і скільки часу отримувати?

Ми повинні бути такою службою, в яку людина може звернутися навіть маючи роботу, але бажаючи її змінити, скажімо, через умови праці, заробітну плату. Йдеться справді про шукача роботи, а не про суто отримувача допомоги по безробіттю.

– А якщо людина дійсно втрачає роботу і щиро хоче знайти нову, але наразі не вдається?

– Ось у таких випадках служба зайнятості має виплачувати їй державну допомогу. Наразі ж буває й таке: «Ви зобов’язані мені платити рік», – каже відвідувач, насправді не маючи наміру влаштовуватись на штатну роботу.

За таких обставин я б вважав доцільнішим спрямовувати більше державних коштів роботодавцям – на створення нових робочих місць, на дотацію тих робочих місць, на які роботодавець готовий офіційно працевлаштовувати шукачів роботи.

Про готових до праці та завтрашній день

– Скільки прикарпатців скористалися послугами служби зайнятості, наприклад, за перше півріччя цього року?

– Є точна цифра: 25,8 тисячі осіб. У тому числі статус безробітного протягом 2021 року отримали 12,7 тисячі безробітних.  Допомогу по безробіттю отримували 24 тисячі людей.

– А скільки тисяч людей вдалося влаштувати на роботу?

– За сприяння служби зайнятості впродовж останніх пів року працевлаштовано 8,3 тисячі осіб. До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучили 539 прикарпатців.

Підтримку для організації підприємницької діяльності отримали 14 безробітних.

– Чи збільшився з послабленням карантину портфель вакансій?

– Так. Якщо рік тому ми мали на цей період 700 – 800 вакансій, то на 1 липня 2021 року роботодавці заявили до служби зайнятості області 2,2 тисячі вакансій. Середній розмір заробітної плати по них складає 7,6 тисячі гривень.

За січень-червень 2021 року у нашій базі даних налічувалось 11,3 тисячі вакансій. За сприяння служби зайнятості укомплектовано 7,6 тис. вакансій (рівень укомплектування – 63%, це більше, ніж в середньому в Україні).

– На які професії зараз є найбільший запит на ринку праці регіону?

– У професійному розрізі найбільший попит маємо на такі посади: продавець продовольчих та непродовольчих товарів, водій автотранспортних засобів, кухар, підсобний працівник, продавець-консультант, бухгалтер, офіціант, адміністратор, прибиральник службових приміщень, касир торговельного залу, охоронник, бармен, пекар, соціальний робітник, тракторист, вантажник, менеджер, швачка, робітник з благоустрою.

У час карантину збільшився попит на медичних працівників, особливо на медсестер.

– Нещодавно обласна служба зайнятості провела на Яремчанщині Форум «Живи та працюй в Україні», в другій частині якого приділила увагу дітям…

– Дітям, як майбутнім працівникам. Це був інтерактивний захід «Майстерня професій» для 90 дітей, які відпочивали в обласному закладі оздоровлення та відпочинку «Карпатські мрії», що у селі Микуличині.

Працівники служби зайнятості, навчальних закладів Прикарпаття та роботодавці Яремчанщини допомогли дітям «приміряти» на себе різні спеціальності: медика, поліцейського, пожежного, кухаря, кулінара, фотографа та інших. Можливо, це був той крок, який допоможе дітворі у майбутньому більш усвідомлено обрати свій професійний шлях і залишитись працювати у рідному краю та своєю працею сприяти його розбудові, а не їхали кудись у пошуках долі. Для цього велике значення надаємо роботі з профорієнтації.

Протягом січня-червня 2021 року фахівці міських, районних, міськрайонних філій, Івано-Франківського міського центру зайнятості провели 4078 профорієнтаційних заходів для 41602 осіб.

До речі, у квітні відбувся чудовий онлайн-марафон для студентської молоді «Будуй свою кар’єру в Україні». Його мета – підвищення рівня конкурентоспроможності студентської молоді на ринку праці, планування професійної кар’єри, розвитку практичних навичок з працевлаштування, сприяння розвитку підприємницької ініціативи та активної життєвої позиції.

– Василю Дмитровичу, особисто у Вас саме така позиція. В колективі кажуть, що якраз тому результати роботи Івано-Франківського обласного центру зайнятості мають стійку позитивну динаміку. Ви маєте державницьке мислення. Зважаючи на це – Вам не пропонують роботу, скажімо, на столичному рівні?

– Пропонували, але я люблю своє Прикарпаття, я звик бути упізнаваним та корисним тут. Я ціную свій трудовий колектив, у нас багато задумів та планів.

Водночас я людина команди, і якщо буде прийнятна для мене  пропозиція піднятися на новий щабель заради доброї справи, якій би допоміг мій досвід, то чому б і ні.

Зараз разом з колективом думаємо і працюємо над тим, які ще механізми залучити, аби більше і більше краян знаходили добру роботу на Прикарпатті.

Розмову вела Марія Палюга. Світлини Івана Денисюка.

Читайте також:

Новини партнерів





Коментарі

0

Коментарів ще немає

Залишити відповідь

Ваш email не буде опублікований. Обов’язкові поля позначені зірочкою (*)

Поле має бути заповнене
Поле має бути заповнене
© 2020 Всі права захищено