Сьогодні ПІК пропонує прогулятися задвірками старовинної вулиці Курбаса, відомої ще з середини XIX століття. Це єдина вулиця Франківська, яка має таку щільну забудову кінця ХІХ – початку ХХ століття. Тому вона сама по собі вже є заповідником.
Найбагатшу історію має будинок №3 на початку вулиці, що порталом звернений до площі Міцкевича. Він збудований 1891 року як польський театр (архітектор Ю. Лапіцький), з 1940-го став українським муздрамтеатром ім. І. Франка. 1980 року театр перейшов у нове приміщення, а будинок зайняла філармонія.
ЗУПИНКА №1
Як потрапити? Вхід на подвір’я будинку №2 – зі сторони площі Міцкевича, біля паба “Старий пес”.
Що цікавого? Триповерхова кам’яниця (№2) в стилі історизму збудували у 1894-му. На той час у ній проживали колійові чиновники із сім’ями. Будинок був зведений за кошти з державної позики, яку дули групі забудовників на довготривалий термін (32 роки), розміром 50 % від кошторису під 4,5 % річних. А ті зобов’язалися здавати житло залізничникам на пільгових умовах. Одним із тих забудовників був підприємець Роман Хлібовський.
Зверніть увагу: сьогодні за адресою Курбаса №2 містяться департамент соціальної політики ОДА, департамент комунальних ресурсів міської ради, популярний хлібний магазин і кафе (у підвалі). Зміни в екстер’єрі кам’яниці – мінімальні.
ЗУПИНКА №2
Як потрапити? У подвір’я будинку №4 заходимо через арку.
Що цікавого? Житловий будинок – пам’ятка архітектури міського значення, збудований 1899 року.
ЗУПИНКА №3
Як потрапити? У подвір’я будинку №4/№6 заходимо через браму (яка частенько – закрита).
Що цікавого? Житловий будинок №6 та №8 – пам’ятка архітектури міського значення, збудований, відповідно, у 1900 та 19006 роках.
До слова, побачити внутрішню частину кам’яниці під №6 можна також з повір’я Івано-Франківської облспоживспілки.
ЗУПИНКА №4
Як потрапити? У подвір’я будинку №5, №7 та №9 заходимо через арку, зі сторони вулиці Грушевського.
Що цікавого? №5, 7, 9 – фактично один трисекційний будинок, у якому за звичаєм давніх часів кожна секція має свій номер.
Зверніть увагу: кам’яниці капітальні, триповерхові, будовані в діапазоні 1894–1906 рр. Відзначаються неокласичними і сецесійними формами, всі вони є пам’ятками архітектури місцевого значення.
ДО ТЕМИ
Раніше на місці вулиці Курбаса пролягали фортечні мури та височів бастіон із центром на місці нинішньої філармонії.
Вулиця мала ім’я А. Бельовського — польського поета й історика, який народився в с. Креховичах на Рожнятівщині, в нашій області. У часи ЗУНР називалася вулицею Ю. Федьковича. За німецької влади названа іменем Р. Ваґнера. У першу річницю зайняття радянськими військами Станіслава вулицю назвали ім’ям майора В. Цимбалюка — командира батальйону 161-ї стрілецької дивізії, яка визволяла місто. Він загинув у боях на території Словаччини. Вулиця розташована в мистецькому осерді обласного центру.
У березні 1991-го вона одержала ім’я відомого режисера і теоретика театру Леся Курбаса, який неодноразово грав ролі та ставив вистави у Станиславові.
Читайте також на ПІК:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг