Івано-Франківськ

Було-стало: початок колишньої вулиці Зосина Воля в Івано-Франківську (ФОТО)

ПІК продовжує наочно порівнювати, як змінилося місто Івано-Франківськ (раніше - Станіславів) під плином час.

1905 scaled

Колишню назву,— Зосина Воля надали вулиці власники міста,— Юзеф і Вікторія Потоцькі в пам’ять своєї дочки Софії. Софія померла в молодому віці, але за життя відзначалася своєю добротою, опікувалася сиротами і каліками, які оселялися переважно в цій місцевості.

Разом із матір’ю Софія регулярно навідувалась у цей депресивний район і щедро роздавала милостиню. Навіть просила батька звільнити від податків малозабез-печених (тобто всіх) мешканців вулиці.
За ці добрі справи люди назвали вулицю Зосиною Волею.

photo 2022 02 15 19 48 16 scaled

За часів австрійської влади вулицю перейменували спочатку на Каліцька, але з другої половини XIX ст. їй знову повернули назву Зосина Воля. Не змінювали її і в часи ЗУНР. Сьогодні єдиним нагадуванням про стару назву є ресторан Зосина Воля відкритий на цій вулиці.

Під час німецької окупації носила ім’я Т. Шевченка.

У 1944 р. радянська влада прейменувала вулицю на П. Дадугіна — капітана, який загинув у бою за місто.

56913284 10217170546389506 1995790909253353472 n scaled

10 лютого 1993 року вулиця одержала ім’я Євгена Коновальця. Він перебував у Станиславові в 1919 р. в питанні підписання акту злуки.

132336766 502558744053811 478146978659407656 n scaled

ПІК пропонує переглянути, як змінилася локація на початку вулиці за 100 років:

MyCollages 2022 02 16T140104.027 scaled

До теми…

Будинок, що зображений на фото праворуч (С.Стрільців 25), де нині міститься редакція газети “Галичина” та обласна спілка журналістів, свого часу змінив купу господарів. А на початку ХХ ст.  там розмістилася військова канцелярія станиславівського гарнізону. 

Є підстави припускати, що автором проекту був архітектор Карл Штерн. Роботи розпочали навесні 1905 року, будували до літа 1906-го. Дата завершення будови викладена на бетонній підлозі, писав свого часу “Репортер“.

Один із будинків містився у подвір’ї (тепер це Січових Стрільців, 27а), інший виходив фасадом на тодішню вулицю Собеського. Це була триповерхова цегляна кам’яниця із десятьма вікнами по фасаду та наскрізною аркою у лівому крилі. За Польщі будинок канцелярій перетворився на звичайний житловий. Тут було 14 квартир, хоча коридорне планування явно не додавало зручностей і сильно нагадувало гуртожиток.

У роки німецької окупації тут містилася шуцполіція, яка виконувала звичайні поліцейські завдання у містах. У Станиславові там служили переважно німці та місцеві фольксдойчі. Протягом 1944-1945 років у колишніх кабінетах поліцаїв працювала радянська військова контррозвідка «Смерш». 

Невдовзі «Смерш» змінила міська прокуратура, яка протрималась у цих стінах аж до Незалежності, коли переїхала до звільненого будинку міського військкомату на Гаркуші.

Vijskova kantselyariyaSichovyh Striltsiv25 scaled

Читайте також у рубриці “Було-стало”: 

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг




Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено