Вулиця Страчених знаходиться в історичній частині міста, в самому центрі біля ратуші. Простягається від площі Ринок до вулиці Леся Курбаса. Одна з найкоротших вулиць міста — 100 метрів. В кінці вулиці знаходиться добре відома в минулому реформістська синагога.
З історії вулиці
Перша назва вулиці від 1860-х рр. — імені Берка Йоссельовича, частіше іменована просто вулицею Берка. Берк Йоссельович — уродженець невеликого литовського міста, за походженням єврей. Узяв активну участь у повстанні Т. Косцюшка проти росіян у 1794 р. Був призначений полковником у новостворений полк, з яким захищав Варшаву від суворовських загарбників.
Після вторгнення Наполеона з необхідності став офіцером польських військ у складі його армії. Загинув у бою з австрійцями в Західній Галичині в 1809 р., увічнений у картинах відомого художника Ю. Коссака.
На цій вулиці, яка під час німецької окупації називалася вул. Мономаха, відбулася одна з найтрагічніших подій в історії міста.
14 листопада 1943 року в Станіславському театрі відбулася прем’єра оперети «Шаріка». Близько 17.30 до залу ввійшли гестапівці, агенти і перекрили всі входи і виходи. Чотири поліцаї піднялися на сцену і один з них наказав припинити виставу. Слово до глядачів взяв помічник шефа гестапо Оскар Брандт, який заборонив публіці розмовляти між собою.
Коли вороги робили обшуки, то перед задніми рядами знайшли два пістолі і гранати. У коридорі театру пролунали постріли. Одного есесівця було поранено. Людей тримали на перевірці цілу ніч. Гестапо затримало близько 100 осіб. 4-ох осіб скрутили і назвали членами ОУН, 27 осіб засуджено до страти. О 13.30 їх вивели під стіну єврейської синагоги і вбили.
За вулицею в місті закріпилася сумна назва – Страчених. Радянські господарі, розібравшись хто був страчений, в 1945 році дали їй ім’я І. Тобілевича, відомого українського театрального діяча.
В липні 1990 року вулиці повернули назву Страчених Націоналістів.
ПІК пропонує поглянути, як змінилася вулиці Страчених:
Читайте також у рубриці “Було-стало”:
Читайте нас у тг
