Сьогодні мова піде про великий гарний будинок. З підпису випливає, що то вулиця Баторія (нині Короля Данила). Та насправді кам’яниця стоїть на розі, другий її фасад належить вулиці Казимирівській (Мазепи). Сучасна його адреса – Мазепи, 36, писав історик Іван Бондарев.
Зрозуміло, що до наріжних будинків висувались особливі вимоги, адже саме вони формували архітектурне обличчя вулиці. І вулиця Баторія має гідний початок. Ось уривок з архітектурного опису кам’яниці:
«Один із найбільш яскравих і монументальних зразків стилю модерн у місті. Споруда триповерхова з мансардами, цегляна, отинькована, складної конфігурації в плані. Кожен із чотирьох еркерів переходить в арковий аттик, увінчаний сецесійною фігурою «півнячий гребінь». Між лоджією та еркерами другого поверху влаштований суцільний мурований балкон з орнаментованою огорожею. Вікна великі, заокруглені, з замковими каменями. На третьому поверсі вікна вузькі аркові спарені, оформлені аркатурою».
Хто звів отой «яскравий і документальний» достеменно невідомо. Втім художник-реставратор Микола Канюс писав, що оздоблення центрального фасаду виконав у венеціанському стилі тутешній скульптор Мар’ян Антоняк.
Ще одне цікаве питання – коли збудували кам’яницю? Відповідь є у під’їзді з боку вулиці Мазепи. Там на підлозі викладена дата побудови – 1910. Поруч є монограма із латинськими літерами «FK». Це ініціали першого домовласника – Файбіша Ізраеля Катца.
Про цього добродія теж мало що відомо. Лише те, що він був інженером, з німецької його прізвище перекладається як «кіт», а його однофамілець, а може, родич, Якуб Герман, збудував величну кам’яницю із атлантами на Незалежності, 30.
Є цікавий момент. На старій поштівці добре видно, що перший поверх не містить жодної крамниці, кафе чи іншого закладу. Будинок був повністю житловим, хоч і стояв неподалік від центру. У власності родини Катців кам’яниця залишалася до 1939 року. Тоді в ній зафіксували 11 квартир з боку вулиці Мазепи і сім від Короля Данила.
Читайте також у рубриці “Було-стало”:
Читайте нас у тг
