На старій поштівці, яку видав книготорговець Роман Ясельський ще перед Першою світовою, добре видно непарний бік вулиці Камінського (нині – Франка). Як історія кам’яниць, відтворених на фото?
На фото №1. Першим стоїть триповерховий корпус казарм 58 австрійського полку піхоти, які виходили й на Грушевського. Ці казарми завалили у 1998-му – під забудову, досвіджували свого часу історики Іван Бондарев та Михайло Головатий.
На фото №2. З ними межує кам’яниця за адресою Франка 25, зведена ще наприкінці ХІХ століття. Її першим власником був такий собі Артур Пінелес. У 1930-х уже новий ґазда – Давид Касвінер, із відомої родини місцевих фабрикантів будматеріалів. Це прізвище досі зустрічається на старих цеглинах.
На фото №3. Наступний будинок (Франка, 27) виріс у 1897 році. Володів ним українець – Мелітон Бучинський. Енциклопедія підтвердить, що це був адвокат, фольклорист, етнограф, ще й друг Івана Франка. Та за доброю галицькою традицією хазяїн у будинку не мешкав – здавав в оренду. СамМелітон із родиною тулились у маленькій одноповерховій халабуді, що стояла на протилежному кінці їхньої земельної ділянки, ближче до вулиці Грушевського. Саме там, очевидно, кілька разів зупинявся Іван Франко під час візитів до Станиславова.
У 1936 році син адвоката, Роман-Любомир, звертався до магістрату по позику для ремонту обох своїх будинків. Натомість влада запропонувала завалити халабуду як аварійну. Але Бучинський таки знайшов компроміс: він передав будинок по Камінського для потреб інтернату жіночого педагогічного ліцею, що був поруч, а місто допомогло із ремонтом такої рідної його серцю халабуди. Її знесли лишень у 1984 році при побудові міської дошки пошани.
На фото №4 Будинок Франка 29 – найближчий до нас. Його спорудили на вільній площі близько 1900 року. До самої націоналізації власником вважався Леон Ертль, ймовірно – родич відомого кондитера Карла Ертля. На поштівці кам’яниця виглядає чистою. Чого не скажеш про сучасне фото. Стіни густо вкрити графіті, а частина першого поверху пофарбована у жовтий колір, який рішуче контрастує з фасадом. Втім невідомий вуличний художник і там уже зумів «відзначитись».
Читайте також у рубриці “Було-стало”:
Читайте нас у тг