Івано-Франківськ

Було-стало: вулиця Камінського у Станіславові-Франківську (ФОТО)

ПІК продовжує наочно порівнювати, як змінилося місто Івано-Франківськ (раніше - Станіславів) під плином часу.

vul 2

На старій поштівці, яку видав книготорговець Роман Ясельський ще перед Першою світовою, добре видно непарний бік вулиці Камінського (нині – Франка). Як історія кам’яниць, відтворених на фото?

На фото №1. Першим стоїть триповерховий корпус казарм 58 австрійського полку піхоти, які виходили й на Грушевського. Ці казарми завалили у 1998-му – під забудову, досвіджували свого часу історики Іван Бондарев та Михайло Головатий.

На фото №2. З ними межує кам’яниця за адресою Франка 25, зведена ще наприкінці ХІХ століття. Її першим власником був такий собі Артур Пінелес. У 1930-х уже новий ґазда – Давид Касвінер, із відомої родини місцевих фабрикантів будматеріалів. Це прізвище досі зустрічається на старих цеглинах.

photo 2022 07 26 18 01 11 1 scaled

 

На фото №3. Наступний будинок (Франка, 27) виріс у 1897 році. Володів ним українець – Мелітон Бучинський. Енциклопедія підтвердить, що це був адвокат, фольклорист, етнограф, ще й друг Івана Франка. Та за доб­рою галицькою традицією хазяїн у будинку не мешкав – здавав в оренду. СамМелітон із родиною тулились у маленькій одноповерховій халабуді, що стояла на протилежному кінці їхньої земельної ділянки, ближче до вулиці Грушевського. Саме там, очевидно, кілька разів зупинявся Іван Франко під час візитів до Станиславова.

У 1936 році син адвоката, Роман-Любомир, звертався до магістрату по позику для ремонту обох своїх будинків. Натомість влада запропонувала завалити халабуду як аварійну. Але Бучинський таки знайшов компроміс: він передав будинок по Камінського для пот­реб інтернату жіночого педагогічного ліцею, що був поруч, а місто допомогло із ремонтом такої рідної його серцю халабуди. Її знесли лишень у 1984 році при побудові міської дошки пошани.

На фото №4 Будинок Франка 29 – найближчий до нас. Його спорудили на вільній площі близько 1900 року. До самої націоналізації власником вважався Леон Ертль, ймовірно – родич відомого кондитера Карла Ертля. На поштівці кам’яниця виг­лядає чистою. Чого не скажеш про сучасне фото. Стіни густо вкрити графіті, а частина першого поверху пофарбована у жовтий колір, який рішуче контрастує з фасадом. Втім невідомий вуличний художник і там уже зумів «відзначитись».

На фото №5 Через дорогу бачимо початок вулиці Коперника, яка тоді лише починала забудовуватись. Наріжний будиночок, незважаючи на скромні розмірі, – справж­ній станиславівський старожил. Ця хата згадується від 1822 року як власність Гершка Глясберга. У 1850-х там уже мешкає родина Мажевських. На її місці зараз стоїть конструктивістський будинок, споруджений у 1930-х.
ПІК пропонує порівняти, як змінилася ця частина вулиці Франка (Камінського) через 100 років: 
MyCollages 2022 07 26T183358.826 scaled

Читайте також у рубриці “Було-стало”: 

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено