Цього разу керівник проєкту «Культхвиля» Лариса Мончак познайомила глядачів із творчістю найвідомішого реставратора Івано-Франківська – Валерія Твердохліба, який 30 років працює над творами сакрального мистецтва. Митець проводить реставрацію у старій майстерні на площі Шептицького та виставляє свої роботи в міському Краєзнавчому музеї.
Думки п.Валерія про сенс реставрації, про життя та творчість, про духовність і особливості сакрального мистецтва настільки цікаві, що присутні слухали його, затамувавши подих.
На початку митець трохи розповів про себе:
“Так сталося, що після закінчення художнього факультету, я став першим реставратором нашого музею. Основний мій фах – темперний живопис, ікони XVI-XVII століть, які писалися темперою. Але, я займаюся і олійним живописом, поліхромними скульптурами, деревиною”.
Для Валерія Твердохліба бути реставратором означає бути дослідником (іноді майже детективом!), істориком, художником, хіміком, мистецтвознавцем, крім того, розумітися на безлічі всіляких чинників, що спричиняють руйнування матеріалів, і мати ангельське терпіння, аби місяцями, по міліметру, повертати до життя предмети старовини, вік яких вимірюється століттями…
На запитання, чому саме сакральне мистецтво, художник відповідає:
“Тут, у Франківську, ми знаходимося у християнському просторі. Для мене віра в Бога є моїм фундаментом життя. Для християнської віри властива самовіддача. Ти мусиш щось дати світу. Тому, коли я творю свої роботи, то дарую їх, чи продаю, чи передаю їх якимось людям, або організаціям. І ось цей момент віддачі-дарування завжди присутній у моєму житті. А сакральне мистецтво – душа народу, його ідентифікація”.
Довгі роки митець працює над проєктом «Врятуємо скарби разом». який започаткував ще у 2008-му році.
“Суть проекту полягає в тому, щоб врятувати унікальні пам’ятки мистецтва і передати їх майбутнім поколінням. У нас їх збереглося не так багато і дуже важливо, щоб люди бачили і відчували ці пам’ятки, доторкнулися до того періоду, коли вони творилися”.
Наприклад, до війни, у краєзнавчому музеї можна було побачити унікальну ікону «Спас на престолі» 1773-го року з геніального фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
“Це унікальна пам’ятка світового мистецтва. У 1964-му році Сергій Параджанов знімав фільм «Тіні забутих предків». Власне, сцену у церкві знімали на кіностудії, там Параджанов і створив свій іконостас. Так сталося, що у 1983-му році церква Довбуша в Космачі повністю згоріла, тому, за промислом Бога, Параджанов ці ікони врятував. Коли «Спас на престолі» потрапив до мене, то був у жахливому стані, її колони заклеїли папером. Тому реставрація була вкрай складною. Але мені вдалося і я дуже цим пишаюся”.
Як же відбувається процес реставрації?
“Реставрація кожної ікони починається з дослідження. Ти маєш розуміти, що це за живопис, олійний, чи темперний, пастель, чи акварель, які використовувалися матеріали. Важливо точно скласти всі “пазли”, аби зберегти іконографію. Там, де є здогадки, закінчується реставрація. Наше «золоте правило» – не зашкодити пам’ятці, а зберегти. Дуже шкода бачити, як часто у наших церквах перемальовувалися старовинні ікони. Люди не розуміють, що під шарами їхньої фарби – справжні перли, послані часом”.
Звісно, осягнути весь пласт роботи, яку вже виконав франківський реставратор, дуже важко. Але присутні чітко зрозуміло, що ця праця Валерія Твердохліба зберегла для майбутніх поколінь мистецькі шедеври, які були занедбані часом, людьми, обставинами. Завдяки йому ми маємо унікальну можливість прийти в музей і помилуватися старовинними іконами, скульптурами, подумати над плином часу, над тим, що ми залишаємо після себе та навіть і помолитися.
Руслана Гочіяєва-Шевчук
Фото автора та з соцмереж
Читайте також:
- Художник Орест Костів презентував в Івано-Франківську нову експозицію (ФОТО, ВІДЕО)
- Франківський художник став лауреатом міжнародної мистецької премії
- Одна із найзагадковіших персон світу: художник Бенксі підтвердив створення муралів в Україні (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг