Ретро: 115 років міська рада дала згоду на запровадження у Станіславові трамвайного руху (СХЕМА)

2 14 scaled

ПІК вдалося віднайти на сторінках “Кур’єра Станіславівського” повідомлення про те, як би виглядали майбутні маршрути:

Основна лінія мала проходити від двірця колійового (залізничного вокзалу) і пролягати вулицями міста – Вовчинецькою, Заблотівською (нині – Василіянок), Третього травня (Грушевського) та Сапіжинською (Незалежності). Далі йшло розгалуження. Одна лінія йшла по Сапіжинській до залізничного віадука (в район сучасного залізничного мосту за “Космосом”),

Інша лінія мала йти по Сапіжинській (нині – “стометрівці”) до аптеки Аміровича, що була розташована на куті вулиць Бельведерської та Карпінського (тепер – Бельведерської та Галицької) де її знову чекало розгалуження:

– одна гілка мала б йти вул. Карпінського (Галицькою), Ринком (пл. Ринок) до Торговиці (парку Воїнів-Інтернаціоналістів);
– друга — вулицями Казимирівською (Мазепи), Собеського (С. Стрільців), і біля кав’ярні “Габсбург” повертала б на Голуховського (Чорновола) до закладу карного (“Діброви” на сучасній вулиці Чорновола в районі парку ім. Шевченка).

tramw scaled

Втім існував й дещо інший проєкт – замість лінії на вулицю Галицьку, запропонували пустити трамвай на вулицю Голуховського (Чорновола), далі – Белінського (Сахарова), Зосина Воля (Коновальця) до сучасного м’ясокомбінату.

Ще один проєкт пропонував прокласти розгалуження від вулиці Собеського (С. Стрільців), на Липову (Шевченка), далі – на Геллера (Гординського), попри костел “Аве Марія”, на Голуховського (Чорновола).

До справи пуску трамваю ставилися серйозно. Роботи мала проводити відома німецька фірма «Сіменс і Гальське». Крім брукування вулиць, прокладання рейок та закупівлі рухомого складу, треба було ще збудувати електростанцію і трамвайне депо.

Чому проєкт накрився?

Вважається, що на заваді цьому амбітному проєкту стала Перша світова війна, втім існує й інша причина. Вартість «трамваїзації» Станиславова коштувала б міському бюджету мільйон корон. І це по мінімуму!

Магістрат порадився, і у квітні 1909 року надрукував повідомлення, що організація трамвайного руху є недоцільною. Як варіант розглядали пуск дешевших електричних омнібусів. Але й на них забракло грошей.

4 6 scaled