Законопроєкт про мобілізацію: основні норми, зміни та коли він запрацює

12 main v1712479662

У четвер, 11 квітня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про мобілізацію в Україні.

Які основні норми містить текст, яких змін очікувати військовозобов’язаним та які покарання будуть застосовуватися для ухилянтів, розповідає ПІК із посиланням на ТСН.

Основні норми законопроєкту про мобілізаційні зміни

Відповідно до ухваленого документу, передбачаються такі зміни:

право на демобілізацію мають особи з інвалідністю та звільнені з полону;
обмежено придатні військовозобов’язані повинні пройти повторну ВЛК протягом 12 місяців;
військовозобов’язані, яким встановлено II або III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби;
для чоловіків віком від 18 до 60 років без військово-облікових документів обмежать надання консульських послуг;
на вимогу ТЦК чоловікам, які не оновлюють військово-обліково дані та ухиляються від мобілізації, зможуть обмежувати право на керування транспортними засобами.
всі звільнені строковики переходять до мобілізаційного ресурсу, відповідно до загальних правил (з 25 років)
вводиться базова загальновійськова підготовка.
вводиться базова військова служба за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку.

Хто підлягає мобілізації тільки за бажанням

Відповідно до проєкту, добровільній мобілізації підлягають:

особи з інвалідністю (на військову службу за контрактом)
особи, звільнені з полону
особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.

Які нові обов’язки чекають на військовозобов’язаних

Безугла додала, що у військовозобовʼязаних громадян з’являться нові обов’язки. Це такі:

Пройти медогляд під час мобілізації.
Уточнити свої дані в ЦНАП/ТЦК СП/електронному кабінеті військовозобовʼязаного. Мобілізувати в ЦНАПі не можуть.Тільки уточнити дані.
Постійно носити з собою військово-обліковий документ (ВОД) під час дії воєнного стану.

Додамо, що усі військовозобов’язані, які досі не уточнили свої дані в ТЦК, мають зробити це протягом 60 днів після чергового указу президента про продовження мобілізації.

Що чекає на чоловіків, які за кордоном

Військовозобов’язані, які перебувають за кордоном, повинні будуть оновити свої дані дистанційно під час оформлення консульських послуг. Ця процедура необхідна лише для військового обліку Міністерства оборони, пояснили у комітеті з нацбезпеки.

Надання консульських послуг буде відбуватися протягом 60 днів від часу набуття чинності цим законом з одночасною актуалізацією даних. Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані.

Однак, як повідомляв народний депутат Олексій Гончаренко, у разі відсутності військово-облікових документів будуть обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років.

Нові підстави для звільнення з військової служби

Звільненими зі служби можуть бути військові:

які побували в полоні (недобровільно)
яким встановлено інвалідність.
генерали за рішенням військового керівництва.
у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Кому надається відстрочка від армії

У тексті, затвердженому Комітетом ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, повідомляє Безугла, відстрочка від служби в армії надається:

заброньованим.
визнаним особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців
жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів
жінкам та чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;
жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
усиновлювачам, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
опікунам особи, визнаної судом недієздатною;
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами із інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
членам сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеню споріднення норма цього абзацу поширюється на членів сім’ї третього ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи;
жінкам та чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
керівникам міністерств та їхнім заступникам, керівникам державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
народним депутатам України, депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівнику Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику, дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя;
уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;
голові та іншим членам Рахункової палати;
працівникам органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України, дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол, та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
державним службовцям, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державним службовцям, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
іншим військовозобов’язаним або окремим категоріям громадян у передбачених законом випадках.

Ухилянтам обмежуватимуть право на керування авто за вимогою ТЦК

Військовозобов’язаних, які ухилятимуться від призову, обмежать у праві керувати авто.

“Якщо громадянин України у строки, встановлені законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, не виконав вимоги ТЦК та СП про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом, то ТЦК та СП звертається до суду з позовною заявою”, — йдеться у проєкті закону.

Зазначається, що військкомат подає позов до суду протягом 30 днів від дня виникнення підстав, що дають ТЦК та СП право пред’являти позовні вимоги, відповідно до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Проте суд може відмовитись приймати позов, якщо ТЦК та СП не доведуть, що:

громадянин не виконав обов’язки, передбачені законом;
особу не можна було привести до ТЦК та СП без цієї міри.

Рішення суддів за цим позовом підлягають негайному виконанню. На апеляцію є 15 днів.

Однак, у цій нормі існує виключення. Обмежувати ухилянтів у праві керувати транспортом не будуть у двох випадках:

якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела доходу,
якщо особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II груп або дитини з інвалідністю.