Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1677 -1679 (ФОТО)

Rekonstrukzija.2

1677 рік

– Варшавський конституційний сейм виносить подяку за мужність Станиславова у стримуванні ворожих сил та захисту Покуття. 14 січня виходить королівський універсал, який підтверджує всі раніше надані привілеї та зрівнює місто з іншими містами Речі Посполитої, а також звільняє мешканців міста на 12 років від сплати всіх податків, за винятком королівських.

– 14 січня Анджей Потоцький надає новий спеціальний привілей вірменам міста. Згідно з ним вірмени отримують право на створення окремого самоврядування, власні суди, заняття ремеслом, торгівлею та виробництвом спиртних напоїв. Вірмени звільняються від всяких податків на двадцять років, їм надаються повноваження, не передбачені привілеями для інших націй. Вперше цей привілей разом з Анджеєм Потоцьким підписує його дружина Анна з Рисінських. Вірменська громада має свою печатку на якій зображено ягня, один з найважливіших християнських символів, що символізує доброту та готовність жертвувати собою заради блага інших. Тварина стоїть на крилатому щиті на якому зображено герб Потоцьких Пилява. За постановами привілею кожного року обирають війта, який одночасно є головою громади. Анджей Потоцький для фінансування вірменського магістрату надає млин під Звіринцем і поля прилеглі до Опришівець.

jpg

– 1 квітня король Ян ІІІ Собеський на загальному сеймі у Варшаві підтверджує привілей вірменам Станиславова.

– 15 квітня сейм приймає Конституцію (постанову) про заснування у Станиславові колегіати.

– Викладачем риторики і діалектики у Станиславівській «Академії» стає польський римо католицький священник Альберт Казімеж Лесьовський.

– Станіслав Потоцький закінчує Станиславівську «Академію» і отримує посаду коломийського старости.

1678 рік

– 14 лютого Анджей Потоцький надає привілей на заснування сап’янового цеху. Він дозволяє вірменам заснувати сап’яновий цех та обумовлює правила його роботи. На привілеї свої підписи ставлять Яків Грегорович, радний привілейованого вірменського права, Захарія Ромашкевич. Вірмени укладають статут за яким гарбарі сап’яну не мають права виготовляти неякісний товар.

– 10 липня Анджей Потоцький своїм актом ще раз підтверджує привілеї, які надаються вірменам і ухвалені королем Яном ІІІ Собеським 1 квітня 1677 року. Вірменська громада обирає свій магістрат, що складається із 12 радних, а з його складу двох маршалків – бургомістра і війта. Засідання магістрату відбуваються у ратуші. Привілей гарантує розділення компетенцій юридики польської і вірменської. Відповідач завжди стає перед судом тієї нації, до якої належить.

– Анджей Потоцький відправляє сина Станіслава в освітню подорож до Європи. Через Угорщину до Італії. У Римі молодого шляхтича приймає папа Інокентій ХІ і дарує йому мощі святого Вінцента. Після Італії Станіслав потрапляє до Франції, а потім до Фландрії (Бельгія). 27 липня на кораблі, на якому пливе Станіслав Потоцький, неподалік села Віленброк біля міста Мехелена, стається вибух і лише чудом він та декілька його найближчих супутників залишаються неушкодженими. (Амстердамська друкарня Шронебека випускає паперову листівку з гравюри Романуса де Хуга «Корабельна катастрофа Станіслава Потоцького старости коломийського»).

1679 рік

– Вірменська громада має кожного року приблизно в середині січня обирати війта. Це все відбувається дуже урочисто. Усе вірменство збирається спочатку в костелі, де відбувається урочиста Служба Божа, після чого під звуки ратушнихдзвонів переходять до ратуші. Спільнота збирається на ринку, а радці й рада (маршалки) заходять до ратуші в свою судову палату, де відбуваються виборивійта. Відтак обранець складає присягу. Цього року вірменським війтом стає Аксентій Лазарович.

– До Станиславова прибуває новий надвірний архітектор Потоцьких Шарль Бенуа (після нобілітації у 1685 році Карл Бенуа), який розробляє новий проект мурованого замку не в південно-східній частині міста, як планувалось, а у північно-східній частині, в місцевості, що зветься «Бліх», оскільки знаходиться поблизу місця вибілювання полотна.

1920px Stanislavivska fortetsya1 2 scaled 1

Щоб почати будівництво спочатку приступають до реконструкції фортеці. У східній частині фортеці штучно насипають пагорб прямокутної форми із двома наріжними бастіонами, меншими й вужчими за споруджені раніше. Вони сполучаються між собою трьома куртинами. На місцях з’єднання куртин закладають два тристоронні півбастіони. На висипаній штучно площі, що має вигляд правильної трапеції, розпочинають спорудження мурованого палацу.

– Фортецю по периметру обводять ровом, заповненим водою. На різних ділянках його глибина сягає 3–4 метри, а ширина 26–28 метрів. Для заповнення його водою, рів сполучений каналом з Бистрицею-Солотвинською.

Stanyslavivska fortetsya. Malyunok Petra Grytsyuka

Під передньою частиною Галицької брами проходить внутрішній аркоподібний водний канал шириною 3 метри та висотою 2,5 метри. Довжина кам’яного мосту становить 10 метрів ширина 4 метри. Міст має три цегляні опори на кам’яних основах.

– Надвірному архітектору Шарлю Бенуа доручають перебудувати міську ратушу, так як вона тимчасового характеру, має дерев’яну конструкцію та не відповідає смакам власника міста. Шарль Бенуа також починає здійснювати нагляд за спорудженням костелу.

Zenoviy Sokolovskyj

– З подорожі до міста повертається Станіслав Потоцький, який привозить декілька картин фламандських майстрів, якими прикрашають палац (одна з них «Віз з сіном» експонується у Музеї мистецтв Прикарпаття). Мощі святого Вінцента, які йому подарував папа Інокентій ХІ, з урочистостями поміщають у станиславівській колегіаті. Тут вже зберігаються реліквії святих Євстафія, Флоріана і Мауріція. Однак, вважаючи, що саме Вінцент врятував сина від загибелі, Анджей Потоцький оголошує Вінцента патроном Станиславова.

– Станіслав Потоцький отримує від короля посаду галицького старости і військовий чин королівського ротмістра.

Далі буде…

За матеріалами книги «СТАНИСЛАВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Історична мандрівка рік за роком, століття за століттям» (Р. Дуда, В. Устинський)