Карпатський національний університет імені Василя Стефаника входить у новий навчальний рік із інтригою: хто стане наступним ректором? Проте в освітянському середовищі вже давно обговорюють можливих претендентів. І хоча жоден із них публічно не підтвердив свою участь, чутки та закулісні розмови у вузьких колах розгортаються швидше, ніж офіційні пресрелізи, пише ПІК.
Кастинг на ректорський “трон”
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника вирішив трішки освіжити свою історію: нова назва, новий конкурс на посаду ректора, нові обіцянки «прозорості та доброчесності». Та тепер вибори ректора — не справа студентів і викладачів, які ще недавно були частиною демократичного процесу.
Тепер долю університету вирішить невелика група людей — наглядова рада. Склад цієї ради вражає своєю компактністю: всього сім людей. Саме вони вже у вересні дадуть нам зрозуміти, хто отримає головний університетський “трон”.
До складу ради входять: Роман Шеремет, Тарас Фініков, Яна Стадільна, Микола Палійчук, Дмитро Романюк, Віталій Миронюк та Тетяна Шиппі.
Прийом документів триває до 9 вересня, а 24 вересня пройдуть співбесіди з кандидатами. Список вимог для претендентів виглядає скромно і навіть мило: знати українську, мати досвід і бути «доброчесним». Останній пункт звучить як поетична метафора: красиво, але що за цим стоїть на практиці? Адже хто і як буде вимірювати «доброчесність» — загадка, гідна наукової дисертації.
Не можуть брати участь у конкурсі – кандидати з непогашеною судимістю, корупційними правопорушеннями, під дією люстраційного закону чи члени наглядової ради університету.
До слова, раніше ПІК писала про вибори в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу та Івано-Франківському національному медичному університеті. Там вони відбувалися демократично – шляхом голосування університетської спільноти.
Тож цікаво, як спільнота саме Карпатського університету прийме свою долю, за допомогою вибору компактної «сімки»? Та в університеті запевняють, що конкурс пройде прозоро та відповідно до вимог закону про освіту.
Зміна назви і вибори ректора: чи є тут зв’язок?
Ребрендинг університету — вдалий момент для змін. Назва закладу вчасно оновилася — тепер він не просто «Прикарпатський», а «Карпатський». І хоча офіційно це зробили, аби не обмежуватися регіоном, у коментарях уже давно шепочуть: маніпуляції з префіксом «при» – це чудова нагода для старих гравців ще раз розіграти партію за ректорське крісло.
Згідно із законом “Про вищу освіту”, ректора не можна обирати на одну й ту ж посаду більше ніж на два терміни (кожен термін до 5 років). Проте, якщо університет змінив назву та юридично став новим юридичним суб’єктом, це відкриває можливість для фактично повторного висування на посаду ректора — навіть тієї ж людини — без порушення обмеження щодо двох термінів.
То ж для чого цей ребрендинг: заради майбутнього чи минулого?
Що кажуть про Цепенду?
Чинний ректор Карпатського університету – Ігор Цепенда
А от неофіційна версія з коментарів і кулуарних розмов звучить цікавіше: новий юридичний статус може стати зручним способом для чинного ректора Ігоря Цепенди, який очолює виш із 2012 року, балотуватися знову. Адже закон не дозволяє бути ректором тричі в одному університеті, але хто сказав, що це той самий університет, якщо в нього нова назва і документи?
Сам Цепенда мовчить, як справжній гросмейстер, який не коментує свої ходи до останнього моменту. Втім, ходять чутки, що йому пропонували роботу в Міністерстві освіти. Можливо, він справді залишить університет і дасть дорогу новим амбітним гравцям. А може, просто чекає моменту для ефектного повернення.
Якщо він справді отримає нову посаду в МОН, це стане кінцем епохи. Якщо ж він балотуватиметься знову (що юридично тепер можливо) — то конкурс стане лише формальністю. Так чи інакше він — головний «джокер» цієї гри: або піде, залишивши місце новим людям, або повернеться, перетворивши конкурс на формальність. Чутки про його перехід у Міністерство освіти лише підігрівають інтерес.
Можливі претенденти: що про них відомо
Дисклеймер: Офіційний список кандидатів ще не опублікований. Усі наведені імена — результат аналізу публічної інформації та розмов із джерелами в освітянському середовищі.
В освітянській спільноті ширяться різні думки щодо можливих кандидатів, бо ж ніхто не може знати напевне, допоки не оголосять офіційних представників. Але немало освітян вже ж мають припущення, хто може мати бажання зайняти посаду управлінця престижного та найбільшого вишу Прикарпаття – розповімо про них детальніше.
Проректорка чи проректор – “свої” університецькі
Звісно, що першими спадають на думку кандидати, які вже знають університет, та мають досвід роботи там та репутацію серед колективу та студентів. І в наших джерелах кажуть, що такими кандидатами є Валентина Якубів та Едуард Лапковський.
Що про них відомо з відкритих джерел:
На фото: перша проректорка КНУВС Валентина Якубів
Валентина Якубів – 44 роки, родом з міста Калуш, одружена, має доньку та сина. Працює в Прикарпатському національному університеті з 2006 року: пройшла шлях від асистента до професора та керівника кафедри. З серпня 2019 р. – проректор з наукової роботи, а з жовтня 2022 р. і до тепер – перший проректор університету.
Девізом життя науковиці є слова А. Ейнштейна: «Прагни не того, щоб домогтися успіху, а того, щоб твоє життя мало сенс». Зважаючи на те, що пані Валентина є фактичного правою рукою чинного ректора Ігоря Цепенди, тож, мабуть, найкраще розуміє, як це керувати університетом.
На фото: проректор з науково-педагогічної роботи Едуард Лапковський
Едуард Лапковський — кандидат медичних наук, доцент, 49 років, родом з Тлумача. Закінчив Івано-Франківську медичну академію з відзнакою, захистив кандидатську дисертацію з гастроентерології. Працював в Івано-Франківському національному медичному університеті, а з 2008 року — у Прикарпатському національному університеті. Був доцентом, заступником декана, завідувачем кафедри та секретарем приймальної комісії. З 2022 року і до тепер — проректор з науково-педагогічної роботи. Одружений, має сина і доньку.
Вона – перша проректорка, він – проректор з науково-педагогічної роботи. Обоє добре знають «університецьку кухню», тож мають усі шанси на перемогу, якщо все ж будуть брати участь у конкурсі.
Обидва кандидати виглядають найбільш логічними, адже якщо хтось і може продовжити курс Цепенди без зайвих рухів, то це саме вони. Валентина Якубів і Едуард Лапковський — люди, які знають університет зсередини, як “свої п’ять пальців”. Вони роками були частиною команди Цепенди, мають підтримку колективу та глибоке розуміння всіх «університетських традицій» (читай — схем, інтриг та процедур).
Якщо в університеті хочуть зберегти стабільність і уникнути «революцій», то ці двоє виглядають найбільш передбачуваними варіантами. Але ось чи готовий університет до чергової порції стабільності – питання риторичне.
«Своя» для ІФНТУНГ, але «чужа» для КНУВС
На фото: доктор економічних наук Ліліана Гораль
Велике здивування у наших джералах виклика ймовірна кандидатка на пост ректора – Ліліана Гораль – доктор економічних наук. Вона усе життя працювала в університеті нафти й газу, і, здавалося б, чому ж раптом їй могло б захотітися рішучих змін?! Але нещодавно професорка написала заяву на звільнення з ІФНТУНГ, тож цілком очевидно, що вже не бачить свого майбутнього у технічному виші і вирішила рухатися «далі».
Про своє звільнення 58-річна Ліліана Гораль повідомила у соцмережі «Фейсбук:
«Цикл тривалістю 40 років завершився. Вважаю його вельми успішним. Дякую всім своїм вчителям, наставникам, друзям, подругам, співробітникам! Рухаюся далі!», – заінтригувала професорка.
Також у відповідь на коментарі під своїм дописом, вона зауважила: «Є інші університети в місті, де люди людяні». А зважаючи на те, що університетів у місті не так і багато, то ж можливо вибір пані Ліліани впав саме на Карпатський, але чи вдасться їй керувати зовсім «чужим» для себе вишем?
До речі, у коментарях під дописом про звільнення її привітала, ймовірно, конкурентка Валентина Якубів, про яку ми писали вище:
«Успіхів у всіх починаннях!!! Щиро вірю, що попереду багато нових досягнень!!!».
Цікавий той факт, що пані Ліліана у 2023 році вже брала участь у виборах ректора ІФНТУНГ, втім програла чинному зараз керівнику вишу Ігорю Чудику. Тож ймовірно, що після поразки у рідному університеті, може спробувати свої сили у КНУВС. Та чи знайде вона розуміння в «чужому університеті, покаже час. Але інтрига від цього лише зростає.
До слова, Ліліана Гораль є також депутаткою Івано-Франківської обласної ради та членкинею Наукової ради Національного фонду досліджень України.
Замість ОВА – Карпатський університет?
На фото голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук
Ще одна кандидатка, про яку говорять наші джерела, та кандидатура, яка може здивувати всіх – це чинна голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації, доктор наук з державного управління Світлана Онищук.
Очільниці Прикарпаття 41 рік. Вона родом із Заболотова. Одружена, має двох доньок. На посаду голови ОВА її призначили у 2021 році і, до речі, Онищук займає цю посаду найдовше зі всіх своїх попередників – чотири роки.
Втім, чутки щодо звільнення Світлани Василівни з посади голови ОВА ширяться з року в рік. Так само, як і ширяться чутки про ймовірних кандидатів на її місце і співбесіди в Офісі президента. Тож цілком можливо, що посадовиця вже підшукує собі нове місце роботи та спробує скористатися нагодою поборотися за крісло ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Тим більше, що університет не є для неї чужий. Тут Онищук здобула економічну та юридичну освіту. Окрім того, вона має досвід роботи на освітянській ниві, адже кілька років викладала у Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ, допоки не перейшла у сферу державного управління.
Тож чутки про її перехід у сферу освіти виглядають логічно: голова Івано-Франківської ОВА, яка пережила кілька хвиль можливого звільнення тепер сама може обрати момент, коли залишить політичну арену. Адже після політики університетські інтриги – це майже відпустка. Університет для неї може виглядати як «тиха гавань» – місце, де можна реалізувати політичний потенціал без політичного шторму.
Фінал, який ми заслужили
То чи можливо ребрендингом змінити старі і добрі університетські традиції – стане відомо за кілька тижнів. Є велика ймовірність, що вищий навчальний заклад очолить хтось із цих потенційних кандидатів, якщо вони подадуть або, можливо, вже падали свої документи. Але претендентів на цю посаду, звичайно, може бути й більше.
Чи це буде нове обличчя, чи зручна «перезавантажена класика» — покаже час. Ми ж не уявляємо, як наглядова рада перевірятиме кандидатів на таку вимогу як «доброчесність», але бажаємо Карпатському університету нових успіхів в починаннях. А наглядовій раді – доброчесних виборів.
Незалежно від того, хто сяде у ректорське крісло, цей конкурс уже став дзеркалом української вищої освіти: формальна законність, гучні заяви і цілий пласт кулуарної гри, яку уважний читач легко відчує між рядками. Поки ж залишимося глядачами цієї “вистави” і приготуймося аплодувати фіналістам кастингу на головну роль.
Читайте також у ПІК:
- У Франківському медичному університеті обрали нового ректора (ФОТО)
- Передвиборчий марафон у Франківському медуніверситеті: чому досі не обрали нового ректора та що відомо про кандидатів
- У Франківську обрали нового ректора ІФНТУНГ: що про нього відомо
- Перейменували Прикарпатський національний університет
Оперативні новини у TELEGRAM
