Івано-Франківськ

У селищі Заболотів відбувся великий кінський ярмарок (ФОТО)

Подібний, за словами ініціаторів відродження торговиці гривастими, тут проводили ще 20 років тому. Прицінювалася до коней і журналістка ПІКу.

240407182 422511279203207 2514642787709898356 n scaled

Конями торгують за кілька метрів і селищної ради. Де саме йде торг, зрозуміло через…іржання. Йду на звук, оминаючи старі ярмаркові ятки. На невеличкому полі, за потічком, десятки підвод, запряжених гривастими різних мастей. Коней тут близько сотні. Біля підвод тупцюють лошата, які не можуть відлучитися від матусь. На спеціальних машинних піддонах  привезли гривастих із сусідніх Чернівеччини та Тернопільщини. Продавців, покупців, та людей, яким просто подобаються ці сильні та благородні тварини, не бракує. Усі ходять, придивляються, гладять коней, розпитують, торгуються…

«Заболотів наприкінці ХІХ-на початку ХХ сторіччя  був центром кінної торгівлі. Сюди з’їжджалися із десятків міст та сіл Гуцульщини, Покуття, Молдови, Румунії. У радянські часи конями теж торгували, але вже менше. На початку 1990-их ярмарки відродилися, згодом знову занепали, і зараз я хочу, аби до Заболотова знову приїжджали торгувати кіньми, упряжжю, підводами, бричками, фуражем. Словом всім, що пов’язано з утриманням коней», — розповідає 40-річний Руслан Стефанець, місцевий господар.

Чоловік переконаний, що коли мати силу, знання і бажання, то можна в Україні в сільському господарстві добре заробляти, ще й іншим людям роботу давати.

Щоправда утримувати коня, зізнається чоловік, непросто. Так, щодня одна тварина з’їдає тюк сіна, що коштує 45-50 гривень, 4-5 кілограмів вівса, вартість якого  6 гривень за кілограм. Та чимало господарів сіно й овес мають свої, але ж і наробитися біля цього треба до сьомого поту. Витратити гроші треба й на упряж. Вартість робочої повсякденної упряжі  від 1 до 3 тисяч гривень. Якщо господар хоче катати на підводі чи бричці гостей, то кінь повинен мати святкову упряж вартістю від 10 до 15 тисяч гривень. А ще додати сюди вартість вітамінів, огляди ветеринара. То сума виходить неабияка. Та й місця для перебування коня треба, щоби було просторе, мінімальна площа для коня має бути 2 на 3-4  метри. Стайня повинна бути завжди чиста і добре провітрювана.

«Зараз мати в  господарстві коней майже розкіш. А колись цих тварин було дуже багато. Але я без коней життя не уявляю, та й працюю ними, люблю їх дуже. Онуків своїх катаю. Вони з конями стали відповідальні, добрі, чуйні. І мене мої помічники з півслова розуміють, я за добрі справи даю їм смаколики: цукерки, печиво, шматочки цукру. Вони  ледь не танцюють та облизують мене з вдячності», – каже їздовий Михайло Сорохан із віддаленого карпатського села Корости, що на Косівщині.

А в організатора кінної торговиці в Заболотові  Руслана Стефанця два коні: Каштан та Буцефал. Першого пан Руслан вивіз на ярмарок, але не продавати, а показати силу, вправність та вміння тварини на змаганнях.

«Я та ще кілька господарів вирішили зробити своєрідний конкурс. Узяли три бетонні стовпи, кожен вагою близько 100 кілограм, щоби їх наші коні потягнули».

Переможців та переможених у конкурсі не було. Та  на наступні ярмарки планують власникові найсильнішого коня чи кобили давати призи. Що це буде, пан Стефанець наразі  не розголошує.

Щодо цін на коней на сьогоднішньому заболотівському кінному базарі, то вартість дорослого коня чи кобили стартувала від 27 тисячі гривень. Найдорожчим тут був племінний жеребець Гуліпан, польський холоднокровний ваговоз, якого привезли із селища Підгайці на Тернопільщині. Його власник Микола Бабінець взяв кілька років тому тварину з Польщі. Заплатив за жеребця 15 тисяч злотих. Чоловік отримав від коня гривастий спадок: 7 племінних лошаків. Тепер продає жеребця за кілька тисяч доларів. За скільки саме, господар не розповідає. Каже, що буде торгуватися із тими, хто справді захоче придбати тварину.

Торговиця в селищі вирувала майже увесь день. Організатор та місцеві господарі хочуть, аби на наступну ярмарку до Заболотова приїхали власники коней з усієї України. Про дату наступного ярмарку оголосять додатково.

Злата Леміш. Фото авторки 

Нагадаємо, Василь Гусениця розвиває кінну акробатику в селі на Богородчанщині.

Читайте також: 

Приєднуйтесь до нас  у FacebookInstagramYoutube та  Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено