Василь Гусениця.
Як і де Василь Гусениця із села Іваниківка, що на Богородчанщині, навчився гарячих трюків “джигітовки” та чому вирішив навчати й інших кінній акробатиці? Про це він щиро розповів журналістці ПІК.
«Коней люблю з дитинства. Напевно, це генетично, бо мій прадід, депортований з тепер уже території Польщі, привіз із собою двоє коней. Привіз на них все, що міг взяти», — розповідає молодик.
А дід хлопця по матері, Василь Палімон, коли побачив, як онук любить коней, то узяв з колгоспу, що розпадався, двох старих і худих коней і подарував Василеві-молодшому. Хлопець їх відгодував та ще кілька років утримував.
Згодом пан Гусениця придбав кобилу Каштанку та коня Орлика. Чоловік мало працював ними на городах, а просто утримував, їздив верхи і милувався. Далі одружився та переїхав у село Іваниківку до дружини. Любить коней і його тесть, для нього Василь також придбав пару гривастих.
Як і тисячі українців, Василь Гусениця якось поїхав на закордонні заробітки. Опинився у Польщі. Можна сказати, що молодику пощастило, бо він потрапив на ферму «Світ коней» біля Лодзя.
Щоправда працював спочатку шофером, а згодом так задивлявся на коней, що власник ферми запитав, чи удома Василь їздив на конях, або утримував цих тварин у себе в господарстві. Коли чоловік все розповів господарю, то той запропонував йому об’їжджати молодих коней, на яких згодом сідали спортсмени і каскадери.
3,5 роки працював Василь Гусениця на фермі. За цей час навчився чимало. А ще познайомився із українськими кінними каскадерами Олега Юрчишина з відомої кінно-трюкової бази «Українські козаки», що на Київщині. Вони були на постої на польській фермі «Світ коней», під час виступів у сусідній країні.
До речі, українці виступали перед поляками в козацьких одностроях і під українські козацькі пісні. Власник ферми, побачивши ці виступи, був настільки вражений, що захотів, аби і в нього показували такі трюки. Для цього запросив відомого польського кінного каскадера Павла Аполлінарського. Він і навчав разом з іншими Василя Гусеницю. Чоловік щодня протягом шести місяців старанно тренувався та згодом й сам виступав.
Повернувшись додому, пан Василь думав, що можна навчити і місцевих молодих чоловіків і хлопців кінній акробатиці. Підтримав пана Василя і місцевий староста Роман Головатчук.
– Василь — мій сусід, знаю його давно. Коли він мені розповів про свої знайомства з Олегом Юрчишиним, працю і виступи в Польщі, то я подумав, а чому би в нашому селі не провести щось подібне. Та й сильних, витривалих мужніх козаків в Іваниківці не бракує, лише треба їх навчити, — каже пан Головатчук.
Для навчання Василь Гусениця вибрав трьох юнаків віком від 14 до 17 років. Коней взяв у тестя та в селі.
До речі, тварини не були призвичаєні, щоби на них виконували акробатичні трюки, бо працювали на городах і в лісі. Проте виступили успішно.
За словами Василя Гусениці, тренування відбувалися протягом місяця тричі на тиждень по 2-3 години. Кінною акробатикою Василь зі своїми учнями спричинили справжній фурор. Вони показували різні трюки: «пістолет», «стійку на коні в повний ріст», «перевал на шию», «стійку ногами вверх», «їзду задом наперед на коні».
Усі ці, нині акробатичні кінні трюки, козаки колись застосовували у боях. Надалі чоловік планує проводжувати навчання сільських молодиків, а в майбутньому – створити невеличкий кінний театр.
Злата Леміш.
Фото надав Василь Гусениця.
Читайте також:
На Прикарпатті планують підвищити привабливість Пнівського замку
У Польщі 36-річний українець зі списом напав на місцевих (ФОТО)
Оцінка експерта: чому дитина з перших годин життя має вживати материнське молоко
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
