Вулиця Гаркуші — вулиця в Івано-Франківську, що веде від перехрестя вулиць Грушевського, Василіянок та Грюнвальдської до Привокзальної площі. Знаходиться на сході центральної частини міста та існує із 1870-тих, на картах міста вперше нанесена у 1877 році.
ПІК пропонує прогулятися по старовинних двориках вулиці.
ЗУПИНКА №1: Подвір’я будинку №4
Як потрапити? Через арку будинку №2
Трохи історії: Будинок №4 (ріг вул. Франка) – чотириповерховий, у стилі сецесії, збудований 1914 року, перед самим початком війни. Його власник, купець С. Райслер тоді взяв у міської каси ощадності кредит – 125 тисяч крон. А після війни, коли лютувала інфляція, він намагався повернути цю ж суму, хоч за неї в той час можна було придбати хіба сигарету. Про це обурення та здивування писала місцева преса.
ЗУПИНКА №2: Подвір’я будинків №1, №3, №5 та №7
Як потрапити? Через арку в будинку №7
Трохи історії: Капітальними поверховими будинками ще австрійського періоду є житлові кам’яниці №3 та №7. Зокрема, будинок №3 – сецесійний чотириповерховий, споруджений 1912 р. громадянином В. Роженком.
Натомість будинок №1 (ріг Грюнвальдської) зведений у 1929 році для державний службовців. Це перший п’ятиповерховий будинок, зведений за Польщі, і п’ятий в історії міста.
ЗУПИНКА №3: подвір’я будинку №9
Як потрапити? Через браму міської прокуратури, між будинками №7 та №13.
Трохи історії: Двоповерхова кам’яниця у стилі функціоналістичного модерну збудована у проміжку між 1900 та 1904 роками. Будували її для Юзефа Вайсгауса, який тоді вже володів сусіднім будинком (Гаркуші, 7).
Краєзнавець Олена Бучик дослідила, що він був заступником присяжного судді. У радянські часи на Гаркуші 9 містився обласний військовий комісаріат, який у 2004-му переїхав на Шевченка (нині там католицька школа). А у 120-річну кам’яницю перебралася Івано-Франківська міська прокуратура.
ЗУПИНКА №4: подвір’я будинку №17
Як потрапити? Через прохід до будинку №19
Трохи історії: перші будинки тут були зведені ще в 1880-х роках. Це невеликі міщанські хати «на дві половини» з ганками. Часто вони були не цегляними, а глинобитними на дерев’яному каркасі і виправлені гіпсом. До нашого часу серед новішої забудови дійшов тільки один з таких міщанських будинків, під №17.
ДО ТЕМИ
Перша назва вулиці – на честь Мечислава Романовського — польського поета і повстанця проти російської імперії 1863 р. Він народився в с. Жукові, навчався у Станиславівській гімназії. Загинув у бою з армією царської Росії.
За часів ЗУНР вулиця носила ім’я Лесі Українки. З 1919 р. поляки повернули першу назву. Під час німецької окупації названа іменем Коновальця.
У 1944 році радянська влада перейменувала вулицю на теперішню Гаркуші — полковника, військова частина якого брала участь у визволенні Івано-Франківська від німців. Родом із Черкаської області. Дійшов до кордону з Угорщиною, де загинув у бою. Посмертно, Миколі Гаркуші, було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Його тіло було доставлено до Станіслава та поховано на меморіальному братському кладовищі, куди виходить вулиця.
Читайте також на ПІК:
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг