Івано-Франківськ

“У нас немає війни з університетами”: міністр освіти про процес об’єднання вишів та долю медуніверситетів

"Усі сильні, потужні ЗВО залишаться недоторканими – лише додамо їм потужностей і спроможностей".

MyCollages 2024 03 28T140024.072 scaled

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий висловив свою позицію щодо гучної теми об’єднання ЗВО, поділився очікуваннями та окреслив долю медичних університетів.

ПІК наводить добірку тез головного освітянина України, які він навів у інтерв’ю УП.

  • Про кількість вишів та її скорочення…

Переважно суспільство не знає про об’єднання закладів, тому що вони відбуваються нормально, якісно, за згодою сторін. Увагу привертають лише ті випадки, коли згоди не досягнуто.

У підпорядкуванні МОН – близько 140 університетів. Сьогодні нам не потрібна така кількість, бо немає стільки студентів і ми не можемо інвестувати у всі ці заклади.

Усі сильні, потужні ЗВО залишаться недоторканими – лише додамо їм потужностей і спроможностей. Ми об’єднуємо рівносильні університети у регіонах, де велика кількість таких закладів не потрібна. Там, де є слабкий і сильніший університети – приєднуємо.

  • Про університети, які відстоюють свою автономність…

Насправді сьогодні у нас немає війни з університетами, аж ніяк. Відбуваються консультації, й у більшості випадків вони проходять достатньо добре і якісно – ніхто про них навіть не чує.

Я застерігаю ректорів від маніпулятивного залучення студентів – це дуже неправильно.

Зараз немає такого, що ми ухвалили рішення і будемо давити. Ми формуємо пропозицію, обговорюємо її з ректорами. У деяких випадках ми визнаємо, що питання треба відкласти. А деколи не чуємо жодних аргументів, крім власних амбіцій.

  • Про подальші кроки МОН щодо об’єднання…

Поки що МОН йде шляхом діалогу. Загалом є три сценарії. Перший – не робити нічого і допустити банкрутство закладів, чого нам би дуже не хотілося. Другий – консультації, наполегливий діалог, пошук рішення. Ми йдемо за ним.

А є третій сценарій – державницький, вольовий. Коли ми говоримо: ось наші галузі промисловості, населення, регіональні і національні пріоритети, і ось такою буде мережа, а ваша думка нас не цікавить.

Якщо другий сценарій не буде ефективним, то життя приведе нас у ситуацію, коли ми будемо змушені застосувати третій. Він буде найменш комфортним, але, можливо, найбільш ефективним.

  • Про кінцевий результат оптимізації мережі вишів…

У нас є набір критеріїв, але кожен кейс унікальний. Ми бачимо це на прикладі тих об’єднань, які вже відбулися.

Перший – місто-, регіоноутворюючий інтелектуальний центр з високою складовою дослідницької діяльності. При цьому такі університети готуватимуть фахівців за всіма спеціальностями, матимуть високий рівень автономії, інший підхід до фінансування, модель управління від стейкхолдерів.

Другий тип університетів – це галузеві. Йдеться про регіонально орієнтовані заклади – наприклад, лісотехнічні, металургійні університети можуть залишитися у певній області, де велика питома вага цієї галузі.

І третій тип університетів – так звані liberal arts universities. Це світоглядні маленькі університети.

  • Про медичні університети…

Сильні медичні ЗВО також залишаться окремими закладами. Однак ми спільно з Міністерством охорони здоров’я хочемо зробити кілька експериментів із залученням медичного університету до “класичного”.

Читайте також: 

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено