Франківщина: піар-принади кандидатів на мерські крісла спрямовані перед виборами на те, щоб за кожного з них голосували всі, хто 25 жовтня встане з ліжка. Пояснення цьому просте.
На крісла мерів завжди був високий попит. А цього року й поготів. Адже очільники багатьох міст мають водночас бути й головами великих об’єднаних територіальних громад з чималими ресурсами.
Тож амбітні чоловіки для отримання владних можливостей, в яких тільки образах не постають перед виборями, щоб їм сподобатись.
Про це свідчать й соціальні мережі Прикарпаття, пише ПІК та запрошує разом оцінити агітаційні принади кандидатів.
Гордо піднята голова ще нічого не гарантує
Тлумач Сьогодні тиражує напрочуд гордий образ Романа Круховського – чинного міського голови Тлумача, якому зараз опонує ще 6 кандидатів на посаду після 25 жовтня. Народ реагує на рекламний варіант пана Романа по-різному.
Перемога буде!! Якщо є віра і бажання то і Бог благословить задумане!! Успіхів і терпіння…
Е ні, пані Ольго. Одного бажання та віри – трохи замало. Ось якої думки наступний дописувач.
За роки при владі Круховський і його поплічники нічого не зробили для міста, а тепер знову обіцянки, мабуть добре бути при владі. Тлумач по трохи перетворюється в село, менше 4 тис населення, молодь виїжджає. Яке майбутнє їх тут чекає?! Теперішню владу треба конче міняти, як за одну каденцію нічого не зробили, то і за ще одну нічого не зміниться. Хай ідуть, бо і так ділов на творили.
Чи є ця (граматично трохи кульгава) думка істиною в останній інстанції? Мабуть, що ні. Але Тлумач, принаймні своїм зовнішнім виглядом, дійсно залишається у минулому. Тому люди не впевнені, що за Круховського буде бажане майбутнє, як би високо голову він не піднімав. Тут потрібні більші практичні важелі. Які саме? Про це можна поговорити, скажімо, з головою Долини, адже місто розвивається.
Однак це не дає очільникові права виходити з берегів у самопрезентації…
Пана Гаразда аж забагато
Передвиборча активність Володимира Гаразда – Долинського голови, аж зашкалює. Претендуючи керувати громадою й у наступну каденцію, імпозантний пан Володимир записав незвичайне відео!
Ми побачили його у групі Долинські вісті. Кандидат Гаразд виступає перед народом не з “сухим” звітом, а відкриває душу про таке:
- чи має хату в Польщі;
- скільки ще планує вкрасти для свого збагачення;
- чи правда, що дружина заробляє більше, ніж він;
- чому не знадобився Гаразду, як Порошенкові, сліпий траст для управління своїм бізнесом…
Зрозуміло, що це такий собі піар-хід. Але, як каже молодь, все ж таки прикольно. А ось що скаже основний електорат – люди віком поза 35 років, – дізнаємося після голосування.
У кадрі – політизовані коти в Коломиї
У групі Типова Коломия перед виборами транслюють ще креативніші речі, ніж у Долині. У місті, до слова, на пост міського голови зареєструвались 13 кандидатів.
18 жовтня о 14:40ейтинг станом на 17.10.2020 виглядав наступним чином: Слюзар Ігор – 18.1%, Тодорів Назар – 17.0%, Станіславський Богдан – 15.9%, Лосюк Сергій – 7.9%, Федоришин Володимир – 6.1%.
Хто проводив опитування і наскільки можна довіряти цій вибірці, ніхто не пояснює. Зате подальше відео з коментарем цієї рейтингової статистики просто забавляють. Й, можливо, комусь додають снаги у передвиборчому марафоні. Дивіться.
Де у партійного Слюзара “собака зарита”?
Тим часом нестандартною прогулянкою привернув до себе увагу теперішній Коломийський міський голова Ігор Слюзар. Задля перемоги він навіть дозволив журналістці запитати: чому у нього червоний ніс та на якому узбережжі купив віллу?
Відповіді на запитання, мабуть, не зовсім задовільняють читача. Як і не розуміє народ, чому пан Слюзар, як член та голова “Української народної партії”, пішов на вибори самовисуванцем?
“Я поважаю всіх членів партії, тим більше в ній багато патріотичних і досвідчених людей. Але щоб працювати поза політичними інтересами, вирішив балотуватися як самовисуванець”, – коментував раніше Слюзар.
Однак цим поясненням тільки загнав себе в глухий кут та викликав додатокові запитання. На кшталт, а хіба можна вважати справжнім головою партії людину, яка не відстоює її інтересів? Тим паче, що партія народна за назвою та метою? Коломиянам цікаво, де тут у партійного Слюзара таки “зарита собака”?
До пані Роксолани без букета
Своє передвиборче “кіно”, як сказала діюча мер Бурштина Роксолана Джура, показав кандидат на пост голови Бурштинської ОТГ Дмитро Симак. Він, до речі, на виборах 2015 року уступив Роксолані Олександрівні приблизно 100 голосів. Але був єдиним з більш ніж 10-ти її опонентів, хто одразу визнав свою поразку і прибіг з оберемком квітів, щоб привітати переможницю.
Нещодавно Симак повторив свій “забіг” до Роксолани Олександрівни. Уже без квітів. З’явився наче несподівано і вона наче здивувалася спонтанному візиту. Дмитро Симак був відвертим: прийшов заручитися передвиборчою підтримкою Джури та записати цей факт на відео.
Так ось, про квіти 2015-го пані Роксолана згадала. Однак на цей приємний спогад не купилася. Сказала науковцеві-Симаку, що наразі не підтримує жодного з 10 претендентів на пост голови Бурштинської ОТГ.
Можливо, пан Дмитро вибрив невдале число для свого взиту (13 жовтня), а може прийшов не в ту годину.
“Всі нормальні справи вночі робляться. Навіть Конституії України вночі приймали”, – пожартувала Роксолана Джура.
Ігор Насалик: третє пришестя
Класичним у піарі перед виборами залишається Ігор Насалик – кандидат на пост голови Калуської ОТГ. Ніяких тобі креативів чи загравань з електоратом.
До речі, пан Насалик вже двічі був мером Калуша. Тож за мандатом іде втретє. Щоправда, з неприємним вантажем: як сказав на калуському телебаченні, за останні чотири роки вийшло проти нього 20 тисяч компроментуючих публікацій. Тож поставши перед людьми на голубому екрані, Ігор Степанович зосередився на спростуванні різноманітних закидів. Скажімо, щодо його контактів з ватажками ЛДНР.
Частину “смажених статей” Ігор Насалик таки спростував у програмі “На часі” минулої неділі. Чи завадять йому здобути перемогу всі інші компромати – час покаже. Щоправда, мета у Ігоря Степановича захмарна. А саме – зробити так, щоб реальністю стало гасло: “Калуш – місто щасливих людей”.
https://www.facebook.com/102306281672544/videos/276785386843992
До питання про щастя
Цікаво, що б сказав Ігор Насалик, якби ведуча програми запитала – чи щасливий він сам після того, як втратив надію зробити щасливими сотні тисяч людей в енергетичній і вугільній галузях, де крутилися мільярди гривень?
Втім, можливо, за будь-яких обставин найбільше задоволення та прилив щастя приносять Насалику спогади про спортивне минуле. Це коли на посаді мера Калуша він захоплювався бодібілдінгом – комплексом силових вправ, за допомогою яких спортсмени качають м’язи.
Хто пам’ятає долю Бонапарта?
Було б дивно, якби ми оминули у своєму огляді постать мера обласного центру – кандидата на пост голови Івано-Франківської ОТГ Руслана Марцінківа. У самопропаганді, яку він розпочав на другий день після перемоги у 2015-му, до останнього часу не було, за великим рахунком, нічого нового та резонансного.
І раптом привідкрилася “стратегія вождя”: образ пана Марцінківа з’явився у соціальних мережах багатьох міст Франківщини. А, скажімо, у Рогатині рекламщики розвішали бігборди Руслана Романовича.
Здавалося б, до чого Марцінків у Рогатині? Тут не його округ, не його громада, не його команда… Тут свої кандидати, свої герої та антигерої. Невже Руслан Романович натякає, що скоро, разом з командою, затягне й Рогатин у свою ОТГ? Схоже, на Прикарпатті виріс Наполеон? До речі, пам’ятаєте, що пише історія про постпереможну долю Бонапарта?
Ми ж, з повагою до усіх кандидатів та виборців, наразі нагадуємо, що 25 жовтня – місцеві вибори!
Марія Палюга.
Читайте також:
Скромні мери Прикарпаття заробили понад 5 млн 630 тисяч гривень офіційної зарплати
Якщо Івано-Франківську загрожує дефолт, то «карантинний соратник» Марцінківа нічим йому не зарадить
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
