Продовження – початок тут: Ретро Франківськ: як 80 років тому третина міста перетворилася на гетто. Частина 1. та Станіславське гетто: 80 років тому була організована “кривава неділя”.
Слід зазначити, що масові страти євреїв у Станіславі, Надвірній, а також Ділятині, за словами В. Яшана, «дуже прикро вплинуло на настрої українського населення, яке ще не вспіло привикнути до таких масових масакр (страт. – авт.). Настрій був такий пригноблений, що окружний староста мусів звертатися з окремими виясненнями, щоб населення успокоїлося».
Для українського населення реакція була зрозумілою, оскільки вони мали змогу побачити наслідки такої ж «роботи» НКВС, коли в липні 1941 р. було виявлено на околицях Станіслава, Надвірної та в інших місцевостях таємні «ями-поховання», розстріляних в’язнів Станіславської тюрми.
Після 12 жовтня 1941 року, розпочалася робота зі створення в Станіславі та інших місцевостях області гетто. Зокрема, євреям, які залишилися живими, наказувалося з 13 жовтня до 15 грудня заселяти визначену під гетто територію, а мешканцям інших національностей – переселитися у звільнені євреями приміщення в інших частинах міста.
Офіційно про створення гетто у Станіславі було оголошено наказом міського голови капітана Альбрехта від 20 грудня 1941 р. У ньому, крім означення границь теж говорилося:
«При пограничних вулицях жидівської дільниці, означених широким білим поясом, мають жиди тримати закриті вікна». Гетто було обнесено по периметру високим двометровим парканом з дощок, зверху якого був протягнутий колючий дріт. Для тих євреїв, які працювали в місті, було зроблено три виходи-входи («шлюзи»). Згідно з розпорядженням, в гетто створювалася власна адміністрація – юденрат (рада) і поліція, члени якої замість зброї носили лише дерев’яні кийки. Зайти і вийти з ґетто, за винятком урядових осіб, можна було лише при наявності спеціальної перепустки. На території ґетто була своя лікарня, майстерні, крамниці та інші заклади. Порядок на «шлюзах» (виходах-входах) підтримувала спеціально створена «німецька головна поліційна сторожа з двома станицями».
Значно меншими за розмірами ніж у Станіславі, були створені гетто в Тисмениці, Снятині, Калуші, Надвірній, Рогатині.
Локація гетто в Рогатині
Зокрема, у Тисмениці, що знаходилася на віддалі 11 км від Станіслава:
«Німецьке урядування, – за словами очевидця тих подій В. Волосенка, – почалося від приказу для жидів, започаткованого вже мадярами, ношення опаски на рукаві та переселення до гетта. Гетто зробили в місці найбільшого скупчення жидівського поселення саме біля синагоги на ринку. До синагоги звозили всі пограбовані речі в жидівських домах, там їх сортували й вивозили автами на залізницю й посилали в Німеччину. Рівночасно вивозили з гетта постріляних жидів на місцевий жидівський цвинтар».
В “Акті комісії з рослідувань злодіянь німецько-фашистських загарбників”, яка вивчала це питання у серпні-вересні 1944 р., говориться:
«Табір являв собою квадрат 300 м на 500 м і був обнесений колючим дротом. Люди, які знаходилися в таборі, у більшості знаходилися під відкритим небом, лише мала їх частина могла поміститися у єврейській синагозі і в будинку, які знаходилися на території табору. Сама синагога і будинки не були приспособлені під житло, так як у них не було ні вікон, ні дверей. Сам табір не був постійним, а являвся евакуаційним табором, з якого радянських громадян привозили до міста Станіслава. Утримання в таборі були жахливими. Німці продуктів харчування не давали. Над утримуваними громадянами проводили всілякі тортури, як-то: цькували собаками, били, роздягали догола, за дрібні порушення розстрілювали на місці. У такий спосіб було вбито 43 особи».
Аналогічні тортури відбувалися й в інших гетто області.
За матеріалами Ігоря Андрухіва
Далі буде…
Читайте також:
- Ретро Франківськ: які назви мали вулиці міста під час німецької окупації (ФОТО)
- Ретро Франківськ: як в 1941 році влада перейшла до рук німців (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
