Івано-Франківськ

Чергова новація: українців зобов’яжуть прив’язати SIM-картки до паспортів

Українців хочуть зобов’язати перевести на контракт телефонні номери, прив’язані до банківських карток, щоб зробити їх іменними.

Screenshot 26 1

Таку новацію анонсував член парламентського комітету з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко. За його словами, зараз фракція «Слуги народу», яка є автором ідеї, проводить соціологічне дослідження щодо сприйняття цієї норми, передає Обозреватель.

Цього року виповнилося 20 років, відколи перший український банк, ПриватБанк, почав використовувати номери мобільного зв’язку для авторизації своїх клієнтів. Пізніше цю практику підхопили й інші банки. Тепер усі банківські картки українців так чи інакше прив’язані до номера телефону. Тому шахраї часто роблять спроби вкрасти номери громадян, щоб отримати доступ до їхніх фінансів.

Якщо номер буде іменним, щоб перевипустити картку, потрібен буде паспорт. А в разі махінацій громадянин зможе захистити свої права в суді.

«Якщо ви хочете мати телефон, який надалі використовуватимете для фінансових операцій або для отримання цифрових послуг, зокрема для отримання електронно-цифрового підпису, він обов’язково повинен мати контракт з оператором мобільного зв’язку для того, щоб шахрай не зміг його вкрасти», — розповів нардеп.

Зараз прив’язка SIM-картки до паспорта працює майже у 100 країнах світу: від Норвегії та Німеччини до Росії та Білорусі.

При вільному обороті отримати картку мобільного зв’язку максимально легко та дії абонента досить складно відстежити. Але насправді, за словами CEO IT-Association Vinnytsia Дмитра Софіни, від вільного обігу карток набагато більше переваг отримують далеко не звичайні громадяни. Серед вигодонабувачів:

  • оператори мобільного зв’язку — менше витрат на організацію процедури під’єднання абонента, а також не потрібно організувати збирання та жорстке зберігання персональних даних;
  • суб’єкти господарювання, що здійснюють агресивні продажі за телефоном — можна купувати безліч SIM-карток без будь-якої ідентифікації (СПАМ);
  • колекторські організації, які замість судових суперечок займаються здирництвом з позивачів та їхніх близьких (що не мають жодного стосунку до позик);
  • шахраї, злочинці та інші громадяни, які порушують закон, яких навіть правоохоронним органам складно виявити та ідентифікувати;
  • корупційні політичні еліти, що бояться переслідування та фіксації їхніх порушень через ідентифікацію дзвінків із певних номерів.

Читайте також на ПІК:

Приєднуйтесь до нас  у Facebook,Instagram,Youtube та  Telegram

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено