Про це повідомив професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Едуард Кузьменко, посилаючись на результати екологічного моніторингу, пише ПІК із посиланням на Суспільне.
Його науковці провели влітку і восени 2021 року в Калуській гірничо-промисловій зоні та прилеглих до Калуша селах.
“Відзначаємо просідання на більш ніж 20 сантиметрів із початку проведення вимірів (2013 рік — ред.) на території, де розташовані 70 будівель. Місцеві жителі розповідають про утворення озера у 2019 році та пов’язують це із просіданням грунту. Але для нас — це не матеріал. Щоб дослідити динаміку просідання, треба проводити подальші дослідження“, — розповів Едуард Кузьменко.
За його словами, зараз варто подбати про підготовку програми відселення людей. Спостерігати за динамікою просідання грунту науковець рекомендує упродовж 2022-2023 років, при цьому щороку проводити екологічні моніторинги.
Цьогорічний моніторинг, окрім вимірювань просідання грунту, передбачав аналіз напружено деформованого стану гірських порід на певній глибині та відбирання проб води із 16 свердловин і озер, які утворилися на хвостосховищі № 2, шламонакопичувачі й Домбровському кар’єрі, каже Едуард Кузьменко.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
