Івано-Франківськ

Перша станіславська битва: як це було у далекому 1915 році (ФОТОАРХІВ)

На початку 1915 року австрійці розпочали наступ під керівництвом генерала К. фон Пфлянцер-Балтіна, а 5-6 лютого розпочалася атака на Станиславів.

75429601 267766897516992 8107299552056311808 n scaled

З 7 по 19 лютого 1915 р. місто контролювалося австрійськими військовими. Одразу бургомістр К.Фідлер поширює відозву про необхідність дотримання правопорядку і покарання за протиправні дії.

104238092 386494568977557 3059313395735380679 n scaled

Міською владою забороняється продаж спиртних напоїв, безцільне блукання містом під час переміщення військ, розповсюдження непідтверджених і провокаційних новин, перевищення максимальних цін на товари, посягання на власність, опір органам правопорядку. 16 лютого 1915 р. в окремому оголошенні бургомістр закликав мешканців зберігати спокій, не сіяти паніку, визначив порядок видачі перепусток.

176752036 596981577928854 2912183498146836917 n scaled

Однак з 8 по 19 лютого 1915 р., за даними Б.Гавриліва і П.Арсенича, тривали важкі бої за Станіславів, т.зв. “перша станіславська битва”. За цих 12 днів була обстріляна та зруйнована ратуша, яку росіяни обрали під спостережний пункт.

Зі звітів російської поліції від 29 березня 1915 р. ми дізнаємося, що бої відбувалися на вулицях Млинарській, Угодній, П’ястовій, Станіславській і Зеленій, а пошкоджено було не більше 15 будинків на околиці міста в районі Княгинин-гірка і Княгинин-колонія.

Уже 7 лютого росіяни перейшли в наступ і до 17.00 вели важкий бій на околицях міста. Розпочалися пожежі, австрійці засіли в будинках і стріляли звідти. Згідно даних росіян за результатами бою вони взяли в полон 610 австрійців і захопили 2 ящики гранат. Натомість 8 лютого під Станиславовом було взято в полон 17 австрійських офіцерів, 807 солдатів, захоплено 346 коней.

54257290 206725953621087 2991006781028696064 n scaled

Описуючи військові дії в лютому 1915 р. в Станиславові, тогочасна російська газета “Новое время” яскраво змалювала захоплення міста підрозділами Черкеського і Інгушського полков 3-й бригади Кавказької туземної кінної дивізії і їх кинджальну атаку на австрійців. У газеті відзначалося, що:

“…природним вершникам довелося разом з піхотними військами у спішеному строю під градом куль і снарядів поступово розсипним ладом, перебіжками віднімати у ворога п’ядь за п’яддю землі. Горяни ходили на окопи – в багнети, вірніше, в кинджали, несли сильні втрати, але дух їх не впав навіть у цій зовсім незвичній для них ситуації”.

54729726 208677503425932 6061592756227145728 n scaled

Відзначимо, що на лінії вогню під Станиславовом знаходився також командувач дивізії молодший брат російського імператора великий князь Михайло Олександрович, за що і отримав орден святого Георгія ІV ступеня. Загиблих російських воїнів (132 особи) поховали на загальному кладовищі на вулиці Франца Йосифа і в братській могилі в передмісті в Княгинин-селі на православному кладовищі (23 особи нижніх чинів).

107421377 401100084183672 708593876745865659 n

У результаті втеч і міграції населення в місті залишилося багато порожніх квартир. Так, згідно зі звітами російської влади, на вул. Третього травня було 56 вільних квартир, вул. Сапіжинській – 79 квартир, вул. Голуховського – 45 квартир, вул. Петра Скарги – 30 квартир і т.д.

За матеріалами книги “Станіславів у часи лихоліть великої війни” (С. Адамович) 

Читайте також в рубриці “Ретро”: 

Підписуйтесь на нашу сторінку у FacebookInstagram , Youtube та Telegram

Читайте нас у тг




Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено