Окружний уряд розмістився у лівому крилі будинку колишнього єзуїтського колегіуму (тепер морфологічний корпус медуніверситету). Першим старостою Відень призначив цісарсько-королівського радника Франца Ксаверія Мільбахера.
І так сталося, що саме 6 квітня 1782 року нова адміністрація вирішила забрати місто у власниці – Катерини Коссаковської, на користь міської ради, але власниця Станиславова через покровительство австрійського двора зуміла відстояти певні права та важелі впливу на місто.
За рахунок дипломатичних талантів та хабарів Коссаковська змінює міських старост одного за одним, прибираючи тих, які їй не подобаються. Попри те, що вона не знає німецької мови, їй вдається налагодити добрі стосунки з імператором та його матір’ю, Марією-Терезією.
Втім у той час Коссаковськалюто ненавиділа усіх станиславівських старост. Вона писала скарги до Відня, давала хабарі при дворі, тому окружні начальники тут не затримувались. У власному місті графиня з чиновниками особливо не церемонилась. Ось один з епізодів цієї «холодної війни», писав “Репортер“.
Якось військовий комендант попросив Коссаковську видати трохи деревини на будову шибениці. Вона призначалась австрійському солдату місцевого гарнізону, який щось поцупив. Але Катерина відмовила:
«Знаю та поважаю життя жовнірів, тому не маю дерева на шибеницю солдату». І тут же внесла контрпропозицію: «А ось якби вішали старосту, то не пожалкувала б і цілого лісу!».
До речі, наступного 1783 року під час поїздки Галичиною австрійський цісар Йосиф II заїхав до Станиславова, де його пишно вітала саме Катерина Коссаковська у своєму родовому замку.
Попри австрійську адміністрацію, Коссаковська продовжує отримувати прибуток зі своєї власності: згідно з наказом австрійського цісаря, громадяни Станиславова відробляли дві обов’язкові повинності — одну на користь австрійської скарбниці, другу — на користь роду Потоцьких, тобто Коссаковської. Навіть деякі приватні підприємці міста повинні були перерахувати власниці міста частину своїх прибутків.
Довідково:
Катажина Коссаковська з Потоцьких (30 квітня 1722 — 21 березня 1803) — онука Фелікса Казимира – рідного брата Анджея Потоцького, була представницею найвищих верств шляхти тогочасної польської корони. Вдова каштеляна замку у Кам’янці- Подільському Станіслава Коссаковського.
Після смерті чоловіка у 1761 році Катерина стає заможною, вільною та впливовою жінкою, зібравши в себе як успадковані від чоловіка маєтки, так і майно спадкоємців Станіслава Потоцького, яким вона керувала. На той момент їй було (приблизно) 39 років.
Катерина активно займалася політикою: підтримує польську шляхту, яка виступала проти короля Станіслава Августа (протеже російської імператриці Катерини ІІ).
Нагадаємо, саме Коссаковська продала Станіславів за 2 мільйони золотих.
Читайте також:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
