На вулиці Ленкавського ймовірно готують до знесення історичну будівлю станіславівської газовні. Про це у соцмережі написав місцевий активіст Петро Гой.
«Таки напевно знесуть стару станиславівську газовню… Жаль бере. Бо сама будівля і територія могли б стати шикарним об’єктом для реставраторів, архітекторів, дизайнерів, ландшафтників… Ну і застосування для газовні можна б було знайти, навіть в оточенні новобудов», – йдеться у дописі.
На світлинах, які оприлюднив автор допису, можна побачити старту будівлю, яку зі сторони вулиці на паркані розмістила інформацію одна з місцевих будівельних компаній.
“МИ НЕ ЗБИРАЄМСЯ НІЧОГО ЗНОСИТИ ТА НЕ МАЄМО ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ ДО ЦІЄЇ БУДІВЛІ. Митурбуємся про нашу культурну спадщину, сприяємо і допомагаємо в реставріції старих споруд ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА”, – йдеться у коментарі.
Історична довідка ПІК:
1901 року магістрат Станіславова (нині – Івано-Франківська) прийняв рішення про будівництво нового газового заводу з будинком для персоналу і складами на Лані за Бельведером (теперішня вулиця Ленкавського).
Для розміщення нового газового заводу були обрані земельні ділянки, які розташовані в районі, відомому як «Лан за Бельведерем».
Того ж року було оголошено конкурс на проєкт заводу, який би вміщував збільшену виробничу потужність (розрахунок на 2 тис. кубометрів палива на добу з можливістю збільшення до 4 тис. м3). Проєкт-переможець – віденська компанія «Monaschek».
Після того, як проєкт газового заводу був готовий, розпочався публічний конкурс на його реалізацію, як в плані будівництва, так і в технологічному плані. Зрештою, будівництво будівель було доручено компанії «Schloss and Pfeffer». Завершення планувалося на червень 1902 року, і термін був дотриманий. Технічне обладнання було встановлено в середині 1902 року.
Спочатку переможцем на виконання цього етапу будівництва була відома компанія “Zieleniewskiego” з Кракова. Однак перед початком монтажних робіт міська влада вирішила, з міркувань економії, відмовитися від послуг краківського підприємства, і контракт було передано Е. Брадту з Отинії.
Оцінкою якості робіт керував директор Львівського газового заводу Адам Теодорович, який, що цікаво, розпочав свою професійну кар’єру в управлінні газового заводу в Станіславові. Підрядник завершив інвестицію в дуже короткий термін. У жовтні 1902 року газовий завод вже функціонував і мав важливе обладнання для видобутку газу.
Наступні місяці були присвячені будівництву димоходу та бетонного басейну, які виконували дві компанії: брати Шлейєни (дочірня компанія віденської компанії зі Львова) та львів’янин Джованні. У 1902 році введено в дію сучасний завод. Його урочистий запуск відбувся 27 грудня.
Нова інвестиція виявилася правильним рішенням. Потужність газозаводу зросла в кілька разів. У 1910 році потужність вже становила близько 455 000 кубометрів газу на рік, переважна більшість якого використовувалася для приватних потреб.
У 1910 році газова мережа в Станіславові була вже понад 25 кілометрів. Крім того, варто згадати, що до 1916 року в Станіславові було встановлено 2349 газових лічильників, що свідчить про масштаб інтересу до отримання енергії з газу.
Читайте також на ПІК:
- Ретро Франківськ: 149 років тому магістрат вирішив будувати газовий завод (ФОТО)
- Історія навколо нас: унікальні архітектурні пам’ятки Франківська 1902 року (ФОТО)
- Ретро: 119 років тому у Станіславові відбувся пробний пуск газу (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
