1694 рік
– Юзеф Потоцький дарує своєму придворному архітектору Карлу Беное землю у Кнігинині (Княгинині). Він вже тут проживає з часу коли одружився на Ядвізі з Казновських, тато якої володіє половиною приміського села Кнігинин.
– У листопаді Юзеф Потоцький командує загоном, який громить татар під Городенкою.
1695 рік
– Юзеф Потоцький власним коштом за проектом архітектора Карла Беное перетворює дерев’яну кам’яну ратушу на муровану будівлю у стилі італійського Відродження. Споруда має в основі вигляд хреста із круглою вежею висотою понад 30 метрів з годинником, розташованим на п’ятому поверсі та куполом, над яким височить фігура архангела Михаїла, який топче сатану в образі змія.
В ратуші засідає магістрат, тут відбуваються вибори війтів і райців, засідання міської ради. Тут зберігаються найцінніші святині міста – привілеї королів і власників міста, міські книги, а також скарбниці і хоругви цехів. Тут засідають міські суди у справах цивільних і кримінальних.
На вежі розташовують спостережній пункт, з якого ведуть цілодобове спостереження. Широка залізна брама, прикрашена гербом Потоцьких веде на подвір’я ратуші. Навколо ратуші є вісім внутрішніх крамниць з різними купецькими товарами і стільки ж зовнішніх.
– Ринкову площу і вулиці навколо ратуші вкривають бруківкою. Йде швидке спорудження багатих кам’яниць, де живуть шляхтичі й купці.
– Піклуючись про безпеку міста, Юзеф Потоцький зміцнює фортечні мури обкладаючи їх цеглою, зробленою вручну так званою «пальчаткою» та закуповує 120 бронзових гармат. Вдосконалюють профілі куртин, бастіонних фасадів і фланків, з’являються спеціально облаштовані бійниці для гармат. Перед більшістю куртин постають додаткові оборонні об’єкти у вигляді видовженої вузької тераси, що сполучають суміжні бастіони. Кожен мешканець міста знає своє місце на фортечних мурах і намагається якомога краще його укріпити для власної безпеки.
1-й бастіон захищають вояки з хоругви власника міста, 2-й – польська громада, 3-й, 4-й і 5-й – гарнізон, найнятий власником міста, Галицьку і Тисменицьку брами – міська сторожа, 6-й – монахи тринітарії, Вірменську хвіртку і 7-й бастіон – вірмени і українці, 8-й – жиди.
– Комендантом Станиславівської фортеці призначають Павла Мрочка. Крім того, він виконує обов’язки економа Покуття. (До 1715 року орендар частини села Княгинин).
1697 рік
– Вірменським війтом стає Теодор Богданович.
1698 рік
– 14 березня їдучи в кареті у Вікторії Потоцької починаються пологи. У невеличкому селищі Тязеві за кілька кілометрів від Станиславова народився син, якого Юзеф Потоцький на честь свого героїчно загиблого брата називає Станіславом. Урочисте хрещення відбувається у листопаді.
1699 рік
– Війтом вірменської нації стає Самуель Ісая Гжегорович.
– Татарське військо здійснює напад на Покуття (востаннє в історії).
Далі буде…
За матеріалами книги «СТАНИСЛАВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Історична мандрівка рік за роком, століття за століттям» (Р. Дуда, В. Устинський)
Читайте також:
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1661-й
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1662-й
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1663-й
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1664 -1665
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1666 -1667
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1668 -1669
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1670 -1672
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1673 -1676
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1677 -1679
- Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1680-1683