Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1705-1710 (ФОТО)

1705 рік

– Під час одного з боїв із загоном урядових військ схоплений і страчений у Станиславові ватажок загону опришків Іван Пискливий.

– До міста вперше приходить страшна хвороба – чума.

– Львівський архієпископ Юзеф Зелінський призначає небесним патроном «Станиславівської Академії» святого Яна Непомуцена. Його день 16 травня гучно відзначає учнівська молодь.

– Юзеф Потоцький стає прихильником короля Станіслава І Ліщинського (1677–1766).

1706 рік

– Війтом вірменської нації стає Ісая Гжегорович.

– 29 жовтня у битві під Калішем (Польща) російські війська князя Олександра Меншикова (1673–1729) та польські загони гетьмана Адама Миколи Сенявського (1666–1726) розбивають шведський корпус і польських союзників.

Юзеф Потоцький разом з дружиною і дітьми потрапляє у полон. Юзеф Потоцький дає згоду на одруження неповнолітньої доньки Зофії з гнезденським капітаном Адамом Смігельським в обмін на звільнення з полону.

Після цього Вікторія Потоцька із дітьми виїздять до Трансільванського князівства. Певний час вони мешкають у Мукачівському замку – резиденції друга її чоловіка князя Ференца ІІ Ракоці.

Вікторія Потоцька

– Мешканців Станиславова охоплює паніка, пов’язана з війною та чумою. Багато вірмен та заможних мешканців з маєтками покидає місто. Учнівська молодь, незважаючи на намагання ректора Яна Фортуната Купінського, зупинити їх, розбігається і «Станиславівська Академія» припиняє існування.

1707 рік

– На початку року російсько польське військо під командуванням коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського (1666–1726) після декількох штурмів здобувають Станиславів. Росіяни грабують і спустошують місто та залишають в ньому, як залогу свій гарнізон. Припиняється самоврядування міста.

Адам Миколай Синявський

– Багато заможніших мешканців втікають з міста. Зменшується кількість вірменської громади. Помирає пробощ отець Захнович і вірменська парафія зменшується на стільки, що нема кому надавати святих таїнств. Вірмени змушені заплатити московському війську великий викуп.

– В кінці року під натиском військ короля Карла ХІІ (1682–1718) російські війська залишають місто, але змушують надати їм тисячу талерів, які виплачує вірменський магістрат.

1708 рік

– Юзеф Потоцький, як побічник короля Станіслава І Лещинського, зазнає поразки у битві під Конєцполем проти побічників короля Августа ІІ (1670–1733).

1709 рік

– У місті проводять перший інвентарний опис після російської окупації. У Станиславові мешкає 146 родин, з них 62 родини українські, 50 вірменські, 25 жидівські і 9 польські.

– У місті проживає 48 родин ремісників дев’ятнадцяти спеціальностей: 9 шевців, 6 різників, 5 ковалів, 4 пушкарі, 3 кравці, 3 1столяри, 2 ткачі, 2 кушніри, 2 котлярі, 2 пивовари, 2 аптекарі, шкляр, шаповал, мельник, проскурник, пекар, гончар, коновал, токар. З них 22 ремісники українці, 10 поляки, 4 жиди. 9 сімей ремісників проживає у середмісті, решта у передмістях, тобто поза мурами фортеці.

– У місті нурським ловчим (придворним урядником, який організовує полювання в певній місцевості) є Антоній Рушковський.

– У червні відбулася Полтавська битва. Після битви Юзеф Потоцький стає прихильником гетьмана Івана Мазепи (1639–1709), а відтак гетьмана Пилипа Орлика (1672–1742).

Полтавська битва

–У вересні Станиславів удруге капітулює перед бригадиром дивізії Гаврилою Кропотовим. Росіяни стоять у місті майже рік і комендант капітан Бураков накладає на мешканців контрибуцію.

– Наприкінці року Юзеф Потоцький, розбитий росіянами під Одоляновом, отримує притулок у власника Мукачівського замку князя Ференца ІІ Ракоці (1676–1735).

Далі буде…

За матеріалами книги «СТАНИСЛАВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Історична мандрівка рік за роком, століття за століттям» (Р. Дуда, В. Устинський)