Верховна Рада останніми роками працює менш активно: кількість голосувань скоротилася майже втричі, а частка голосувань, під час яких у залі було достатньо депутатів для ухвалення рішення, у 2026 році знизилася до 70,17%.
Такі дані оприлюднили автори дослідження Texty.org.ua, проаналізувавши результати голосувань та участь народних депутатів у роботі парламенту, пише ПІК. з посиланням на Слово і Діло.
Дослідники вважали депутата присутнім під час голосування, якщо він натискав одну з трьох кнопок — «за», «проти» або «утримався». Позначка «не голосував» означала відсутність депутата під час конкретного голосування.
“На початку роботи Верховної Ради IX скликання достатня кількість депутатів була присутня майже під час усіх голосувань. У 2020 році цей показник становив 99,9%, у 2021-му — 99,86%, у 2022-му — 98,36%, а у 2023 році — 98,74%. Однак надалі ситуація погіршилася. У 2024 році достатню кількість депутатів зафіксували під час 88,94% голосувань, у 2025-му — 89,2%, а у 2026 році — лише 70,17%”, – йдеться у повідомленні.
Тобто майже третина голосувань цього року проходила без достатньої кількості активних депутатів у залі.
Зменшилася і загальна кількість голосувань. За перші 10 тижнів роботи Верховної Ради IX скликання у 2019 році депутати провели 1034 голосування. За останні 10 тижнів роботи парламенту влітку 2026 року — лише 357. Це майже втричі менше.
«Слуга народу» втратила монобільшість
Окремо дослідники проаналізували роботу фракції «Слуга народу». У 2019 році вона отримала 254 мандати, що давало змогу самостійно ухвалювати рішення за достатньої явки депутатів.
Згодом чисельність фракції скорочувалася: частина депутатів склала повноваження, частина вийшла з фракції, а деякі обранці перестали регулярно брати участь у голосуваннях.
“Тепер для ухвалення багатьох законопроєктів «Слузі народу» необхідна підтримка депутатів з інших фракцій та груп. Найчастіше йдеться про «Довіру» та «Відновлення України». Окремі рішення також підтримують депутати «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу»”, – зазначають у дослідженні.
На роботу парламенту впливає і загальне скорочення кількості народних депутатів. Частина обранців вибула зі складу Верховної Ради, а замінити всіх неможливо. Зокрема, після заборони ОПЗЖ мандати депутатів, обраних за списком цієї партії та позбавлених повноважень, не можуть автоматично перейти до наступних кандидатів.
У Раді частіше перевіряють присутність депутатів
Через проблеми з явкою у парламенті почали частіше проводити сигнальні голосування. Під час таких перевірок депутати мають натиснути будь-яку кнопку, щоб підтвердити свою присутність у залі.
Якщо раніше такі перевірки зазвичай проводили двічі на день, то з березня 2026 року їх фактично почали проводити тричі протягом пленарного дня. Рекорд зафіксували 26 лютого 2026 року — протягом одного пленарного засідання присутність депутатів перевіряли 11 разів.
Автори дослідження також звертають увагу, що після розгляду важливих законопроєктів частина депутатів залишає залу. Через це під час розгляду поправок часто не вистачає обранців для проведення повноцінного голосування.
За оцінкою дослідників, зниження активності депутатів може ускладнювати роботу Верховної Ради, особливо в умовах повномасштабної війни. Від присутності необхідної кількості обранців залежить своєчасне ухвалення рішень, зокрема у сферах оборони, функціонування держави та виконання Україною зобов’язань на шляху до вступу в ЄС.
Читайте в ПІК:
Оперативні новини у TELEGRAM
