
Не лише про війну, а й про те, що залишається після неї — відповідальність суспільства, повернення ветеранів до цивільного життя, підтримку військових та збереження пам’яті про тих, хто не повернувся.
У Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу 1 жовтня провели круглий стіл «Захисники і захисниці України: мужність, відповідальність, пам’ять і майбутнє».
За одним столом зустрілися люди з різним досвідом, але спільною реальністю війни — ветерани, військовослужбовці, матері загиблих Героїв, викладачі та представники університету.

«Говорити не лише про героїзм, а й про відповідальність»
Захід ініціювали в Інституті гуманітарної підготовки, зокрема доцент Богдан Гривнак. Організатором виступила кафедра суспільних наук на чолі із завідувачем, доцентом Михайлом Палагнюком. До проведення долучилися також Центр ветеранського розвитку та його керівниця, доцентка Наталія Петруня-Пилявська.

Однак центральною частиною зустрічі стали не організаційні питання, а безпосередній діалог із людьми, які знають ціну війни не з підручників.

До обговорення долучилися ветерани М. Крошний та Л. Кашуба, військовослужбовець С. Галей, матері загиблих Героїв України Л. Стефанишин та Н. Добинда, а також уповноважена ректора ІФНТУНГ з питань ветеранської політики Н. Мельникова-Бенюк.

Їхня присутність змінила формат розмови: за загальними поняттями «ветеранська політика», «адаптація» чи «пам’ять» стоять конкретні людські історії, втрати, бойовий досвід і необхідність заново вибудовувати життя після фронту.
Від повернення з фронту — до повернення у суспільство
Однією з важливих тем стала адаптація ветеранів до цивільного життя. Повернення з війни — це не лише завершення служби. Для багатьох військових воно означає необхідність знову знайти своє місце у навчанні, роботі, родині та суспільстві.

Учасники говорили про те, наскільки важливо, щоб підтримка захисників не закінчувалася після повернення з фронту. Йшлося про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх родин, а також про роль державних і громадських інституцій у цьому процесі.
Окремо обговорили роль закладів освіти. Університет у цьому контексті — це не лише місце для здобуття професії. Це простір, де формується ставлення молодого покоління до війни, ветеранів, відповідальності за державу та власної громадянської позиції.

Пам’ять про полеглих — не лише про минуле
Окремий вимір зустрічі — розмова про загиблих Героїв та збереження пам’яті про них.
Присутність матерів полеглих захисників надала цій частині дискусії особливої ваги. Пам’ять про загиблих у такому випадку перестає бути абстрактним поняттям. За нею — конкретні люди, їхні родини та життя, які назавжди змінила війна.

Саме тому учасники говорили про необхідність формування культури пам’яті не як формального вшанування окремих дат, а як частини щоденного життя суспільства.
Йдеться також про те, щоб досвід нинішньої війни не залишився лише в архівах, спогадах очевидців чи офіційних промовах. Він має стати частиною суспільного осмислення та освіти майбутніх поколінь.
Яким буде суспільство після війни
Під час круглого столу також обговорили роль військовослужбовців, ветеранів, волонтерів і громадянського суспільства у захисті держави.
Фактично розмова вийшла за межі одного університету. Адже питання, які сьогодні постають перед ветеранами та військовими, стосуються всього суспільства: від доступу до соціальних і правових гарантій до готовності прийняти людей із бойовим досвідом назад у мирне життя.

У цьому сенсі розмова про захисників — це водночас розмова про майбутнє України. Про те, чи зможе суспільство не лише пам’ятати тих, хто загинув, а й підтримати тих, хто повернеться з війни.
Бо пам’ять про війну — це не лише про минуле. Це також про відповідальність сьогодні і про суспільство, яке Україна будуватиме після перемоги.
Читайте в ПІК:
- У Франківську провели «Ветеранське коло»: зустріч об’єднала ветеранів, їхні родини та містян (ФОТО, ВІДЕО)
- «Повага, комунікація та можливість знайти себе»: які проблеми ветеранів обговорювали на форумі в Івано-Франківську (ФОТО, ВІДЕО