Підприємствам потрібні кваліфіковані працівники, а людям — можливість швидко здобути професію та знайти роботу. Щоб поєднати ці потреби, Івано-Франківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості співпрацює з роботодавцями та залучає представників бізнесу до навчання. Важливу роль у цьому процесі відіграє і Наглядова рада, яка визначає стратегічний напрям розвитку закладу.
Головний принцип такої співпраці — готувати не просто людей із документом про освіту, а фахівців, чиї знання та навички відповідають реальним потребам підприємств, пише ПІК.
Навчання під конкретного роботодавця
Сьогодні український бізнес відчуває нестачу працівників, особливо у робітничих професіях. На ситуацію впливає і війна: багато чоловіків, які працювали у виробничій сфері, нині служать у Збройних силах України. За словами директора Івано-Франківського ЦПТО Олега Яцюка, заклад допомагає підприємствам знаходити працівників, адаптуючи навчальні програми до їхніх потреб.
«Практично кожна програма затверджується під конкретного роботодавця і має певні відмінності. Важливі не лише вимоги професії чи галузі, а й потреби конкретного підприємства, адже умови роботи всюди різні», — пояснює він.
Роботодавці беруть участь у розробці програм, визначають, яких знань і навичок потребують їхні працівники, а іноді долучаються і безпосередньо до викладання. За словами директора, нині центр співпрацює приблизно з десятком роботодавців, які перебувають на різних етапах навчального процесу.
Один із прикладів — співпраця з підприємством «Голдкераміка», яке виготовляє керамічну цеглу. На його замовлення центр уже підготував три групи працівників. Навчання відбувалося за двома програмами: для останньої групи програму змінили відповідно до нових вимог роботодавця. До виробничого навчання залучали працівників самого підприємства, які знають специфіку виробництва.
Такий підхід дає змогу не обмежуватися загальними знаннями, а навчати людей того, що вони справді використовуватимуть на робочому місці.
Практика на підприємстві та працевлаштування
Бізнес долучається до навчання не лише на етапі формування програми. Частину практичних занять проводять безпосередньо на підприємствах, де слухачі знайомляться з обладнанням, технологіями та реальними умовами роботи. Представники роботодавця також беруть участь у підсумкових іспитах.
Такий формат називають дуальним навчанням. Він дає змогу поєднати теорію з практикою, а підприємству — оцінити майбутнього працівника ще під час підготовки. За словами Олега Яцюка, у 2026 році кілька навчальних груп уже пройшли або проходили навчання за дуальною формою.
Власниця кадрової агенції «HrTeam» і членкиня наглядової ради ЦПТО Вікторія Нагорна пояснює, чому це важливо для роботодавців. Підготовка працівника безпосередньо на підприємстві потребує значних витрат часу та коштів. Лише адаптація нового співробітника може тривати від трьох до п’яти місяців.
«Люди — це основний ресурс будь-якого бізнесу. Хто би що не говорив про гроші, про гранти й так далі, — немає людей, немає грошей», — наголошує вона.
За її словами, кадровий дефіцит залишається значним, тому дедалі більше роботодавців готові вкладати ресурси в навчання працівників. Якщо підприємство саме замовляє підготовку фахівців, воно зацікавлене взяти їх на роботу після завершення курсу.
Водночас навчання не означає, що людині взагалі не доведеться адаптуватися до нового місця. Кожне підприємство має власні правила та робочі процеси, які працівник повинен опанувати вже на конкретній посаді.
«На будь-яку роботу, куди б спеціаліст не прийшов із яким багажем знань, він усе одно мусить навчитися внутрішніх правил компанії», — пояснює Вікторія Нагорна.
Наглядова рада: не лише зв’язок із бізнесом, а й стратегія
Важливу роль у розвитку ЦПТО відіграє Наглядова рада, яка працює вже близько півтора року. До її складу входять дев’ять членів, шестеро з яких — представники бізнесу.
Директор центру Олег Яцюк зазначає, що присутність підприємців у Наглядовій раді допомагає закладу налагоджувати контакти з роботодавцями та краще розуміти потреби різних галузей. Наприклад, представник швейного підприємства в раді сприяє співпраці у підготовці швачок, а досвід членів ради, які працюють із будівельними компаніями, допомагає розвивати навчальні програми для цієї сфери.
Водночас голова наглядової ради Станіслав Онищук наголошує: її завдання не зводиться до пошуку замовників на навчання. Насамперед це стратегічний орган, який визначає, куди має рухатися центр, хто є його основними партнерами та яку користь він повинен приносити людям і регіональній економіці.
«Наглядова рада — це все-таки більше стратегічний орган управління. Той, хто вибирає напрямки, куди рухається ЦПТО, для чого він працює, хто його партнери, які в нього ключові орієнтири», — пояснює він.
За його словами, за цей час члени ради сформували спільне бачення розвитку закладу. Тепер на кожному засіданні вони аналізують, чи відповідає визначена стратегія новим обставинам, законодавчим змінам і потребам ринку праці.
Однак є й труднощі. Зокрема, Наглядовій раді бракує інструментів для практичного впливу на управління центром, а також аналітичних даних, які допомогли б ухвалювати рішення. Тому серед важливих завдань — посилення взаємодії з обласною військовою адміністрацією, зокрема з департаментами освіти та економіки.
Окремий виклик — зміни в законодавстві щодо професійної освіти. За словами Онищука, центр має адаптуватися до нових правил і водночас зберегти ефективність своєї роботи.
Чому важливо змінювати ставлення до робітничих професій
Ще одна проблема, на якій наголошує Вікторія Нагорна, — недостатня популярність робітничих професій. За її словами, тривалий час в Україні існувало уявлення, що професійна освіта має нижчий статус, ніж вища, хоча саме робітничих кадрів часто найбільше потребує бізнес.
Вона вважає, що потрібно змінювати це ставлення та показувати людям перспективи таких професій. Адже фахові навички можуть бути корисними незалежно від подальшого кар’єрного шляху.
Крім того, на ринку праці є люди, які хочуть змінити професію, а також працівники підприємств, яким потрібно здобути додаткову кваліфікацію або підтвердити свої навички.
Більшість слухачів ЦПТО навчаються за направленням Державної служби зайнятості. У таких випадках навчання пов’язане з конкретною домовленістю про подальше працевлаштування. Водночас, за словами Олега Яцюка, понад 15% слухачів навчаються за власні кошти або коштом підприємств та організацій. Тобто охочі можуть звертатися до центру самостійно, не лише через службу зайнятості.
Заклад також працює з державними програмами професійного навчання та ваучерами. Вікторія Нагорна наголошує, що про такі можливості потрібно більше розповідати, аби люди знали: для здобуття нової професії не обов’язково чекати направлення від служби зайнятості чи замовлення роботодавця.
Яким має бути ЦПТО в майбутньому?
Усі троє співрозмовників погоджуються: ефективна професійна освіта неможлива без тісної співпраці закладу, бізнесу та держави. Водночас кожен із цих учасників має власну роль.
Роботодавці розуміють, які працівники потрібні їм зараз і які технології використовують підприємства. Держава має ширше бачення економічного розвитку та потреб країни в майбутньому. А заклад освіти повинен поєднати ці потреби й організувати навчання так, щоб люди отримували актуальні знання та практичні навички.
«Держава має статистику, якої не має бізнес, а бізнес має реальне відчуття, що йому потрібно в даний момент. Окремо ні той, ні той не буде мудро керувати. Вони мусять взаємно співпрацювати», — зазначає Станіслав Онищук.
На його думку, важливо, щоб навчання відбувалося не лише в аудиторіях, а й на реальних підприємствах. Тоді слухачі зможуть побачити, як застосовуються здобуті знання, а роботодавці — оцінити підготовку майбутніх працівників.
Олег Яцюк також переконаний, що співпраця освіти й бізнесу надалі поглиблюватиметься, зокрема завдяки дуальній формі навчання. Водночас серед проблем, які потребують розв’язання, він називає матеріально-технічне забезпечення закладу та нестачу викладачів і майстрів, які володіють сучасними технологіями.
Окремо директор наголошує на необхідності підвищення престижності та оплати праці викладачів професійної освіти. Адже без досвідчених педагогів, які самі постійно навчаються, неможливо якісно готувати фахівців.
Для голови Наглядової ради Станіслава Онищука важливим результатом має стати центр професійно-технічної освіти, у якому постійно навчається багато людей, а випускники знаходять роботу й роблять внесок в економіку регіону та країни.
Отже, співпраця ЦПТО, бізнесу й наглядової ради — це спроба побудувати систему, у якій навчання починається з реальної потреби роботодавця, передбачає практику та допомагає людині здобути професію, потрібну на ринку праці. А ефективність цієї моделі залежить від того, наскільки швидко заклад зможе реагувати на зміни в економіці та наскільки активно сам бізнес буде долучатися до підготовки працівників.
Читайте в ПІК:
Оперативні новини у TELEGRAM
