Архітектурно-планувальним бюро (АПБ-ІФ) виготовлено Проєкт консервації та ознакування археологічних залишків Тисменицької брами Станіславської фортеці на роздоріжжі вулиці Галицької та Лесі Українки в м. Івано-Франківську, пише ПІК.
Вивчення об’єкта супроводжувалось обмірами виявлених субстанцій, фотофіксацією окремих стратиграфічних перетинів, описом стану збереження автентичних решток (мурів, цегляного мощення) та їх будівельно-технічних особливостей (видів будівельних матеріалів, їх розмірів, специфіки кладки), описом і аналізом найцікавіших рухомих знахідок.
Проєктом передбачено консервацію та ознакування досліджених залишків фрагментів потерни Тисменицької брами згідно археологічних розкопок, влаштування мощення, яке фактурно та форменно повторює обрис фундаментів з можливістю подальшого дослідження.
Також встановлення інформаційної стели та металевого макету в масштабі 1:100 Тисменицької брами Станіславської фортеці з врахуванням вимоги інклюзивності для громадських просторів. Анотації на макеті – українською та англійською мовами, а також шрифтом Брайля.
Ескізи макету розроблені згідно досліджень та в співпраці з істориками, які вивчали історичні брами аналогічних часів та міст.
Детальний ескіз макету авторства Стаха Бурчака у співпраці з архітектором Остапом Дольним та кандидатом історичних наук Зеновієм Федунківим.
В подальшому є можливість використання аналогічних макетів для ознакування визначних будівель та споруд Івано-Франківська. Такі стели безумовно стануть інформаційною та туристичною родзинкою міста.
Мощення виконано трьома типами матеріалів:
- Тип 1: Пісковик білий плити розміром 500*450мм та 500*300мм-Окреслює фундаменти фрагменту потерни;
- Тип 2: Клінкерна бруківка червоного кольору розміром 200*100мм-Окреслює мощення підлог потерни (можлива заміна при подальшому досліджені брами);
- Тип 3: Існуюча бруківка з пісковика (монтаж)
Дана розкопка лише маленька частина підвалин фрагменту правої потерни Тисменицької брами Станіславської фортеці. Потрібно проводити подальші дослідження в межах вулиці Галицької від вулиці Сотника Мартинця.
Також згідно із топографічною зйомкою стає зрозуміло, що залишки фундаментів за межами розкопу понищені інженерними комунікаціями різних часів. Свою лепту внесла також Габсбурзька влада, яка згідно з імператорським указом від 1804 р. вирішила знести мури і засипати фортечні рови. Вали, наприклад, розбирали до 1870 р. По засипаних ровах прокладені вулиці з каменю і цегли мурів.
З них же викладено 4 площі, ще 24 вулиці та побудовано житлові будинки. Питання схронності інших елементів брами потрібно вивчати додатково.
Читайте також:
