Локація
Для будівництва власної божниці, яку прогресисти називали Темплем, створили “Товариство ізраїльської святині”. Завдяки активній підтримці віце-бургомістра Артура Німгіна (теж єврея) товариство безкоштовно отримало від магістрату Рибну площу, писав у своїх нарисах Іван Бондарев.
Так називалася ділянка між сучасними вулицями Страчених Націоналістів і Мельничука. Колись давно там стояла дерев’яна українська церква Введення. У 1815 році вона завалилась від старості, а на пустирі стали торгувати рибою, звідси й назва площі.
Проєкт
За проектом синагоги громада звернулась до місцевого архітектора Максиміліана Шльосса.
Та, схоже, його креслення не надто сподобались, адже потім попросили віденського архітектора Вільгельма Штясного, аби той вніс свої корективи. Цей митець вважався «придворним» архітектором клану Ротшильдів, був автором синагог у Відні та Празі.
Замість правки проекту Шльосса Штясний запропонував свій, в основу якого була покладена його ж синагога в Малачці (Словаччина).
Управі проєкт сподобався, але через брак коштів його довелося ще відкорегувати: кошторис у межах 50-60 тис. ринських злотих, кількість сидінь 300-320, загальна висота споруди не більше 14,5 м.
Знахідка
У травні 1895-го приступили до риття котловану і одразу наштовхнулись на численні людські кістки. Журналісти припускали, що колись тут був цвинтар. Невдовзі викопали великий камінь зі старовинним українським написом.
Знахідку віддали на дослідження греко-католицькому священнику Василю Фацієвичу. Після прочитання той заявив, що «камінь закладений 4 травня 1670 року під вибудовану на тім місці українську церкву Воскресіння». Подальші дослідження виявили, що вона завалилась від старості у 1815 році.
Схоже, цей факт не надто засмутив керівників єврейської громади, адже 20 червня відбулось урочисте закладання наріжного каменя синагоги, будова якої тривала до 1899 року.
Читайте також на ПІК:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг