Новий єврейський цвинтар (про старий цвинтар або “окописько” ПІК вже розповідав у своїх попередніх мантрах) був створений у 20-х роках минулого століття.
Євреї купили велику ділянку за Дібровою. Проект майбутнього цвинтаря розробляло бюро відомого львівського архітектора Юзефа Авіна. Із містом некрополь сполучався вулицею Семирадського (Ленкавського).
1930-1931 р. Синагога на єврейському цвинтарі
1930-1931 р. Синагога на єврейському цвинтарі
Новий цвинтар обнесли високим цегляним муром. Неподалік від головного входу стояли велика синагога й господарський будинок.
Власне, саме новий Єврейський цвинтар Станіслава став місцем масової загибелі євреїв області. Після знищення інтелігенції, німці приступили до масового знищення євреїв Станіслава й області. Для цієї мети на єврейському цвинтарі був споруджений так званий “табір смерті”: його обнесли колючим дротом, на синагозі та по кутах цвинтаря встановили кулемети.
Основним методом знищення людей був розстріл, багато померло від задухи, оскільки їх кидали в загальні ями до трупів. Дітей переважно закопували живими.
За свідченнями очевидців злочинів, всюди біля “табору смерті” та по всій південно-західній околиці міста було видно калюжі крові. А під час дощу земля була багряною. Із настанням сильних морозів перед розстрілами арештантів примушували роздягатися догола. З метою економії боєприпасів живих, з обмороженими руками й ногами, кидали в загальну могилу до трупів розстріляних.
Наймасовіший розстріл відбувся 12 жовтня 1941 р. – в день єврейського нового року Гошанна Раба. Це також був один із характерних методів нацистів – проводити масові антиєврейські акції саме в день, або напередодні єврейських свят. Тієї “чорної неділі” фашисти на єврейському цвинтарі, який саме з цього дня стає місцем масового знищення євреїв Станіслава й області, розстріляли за різними даними від 6 до 12 тис. осіб.
Ексгумація. Фото з Державного архіву області
Спочатку євреїв з усього міста зігнали до синагоги, потім погрузили на машини й вивезли на цвинтар. Розстріл тривав з 13 до 18 год. Тим, хто залишився в живих, але закам’янілим від побаченого й пережитого, дозволили повернутися додому.
В акті огляду єврейського цвинтаря від 29 листопада 1944 року вказано, що тут виявлено 458 могил, з них 32-групові, повністю заповнені трупами й попелом. За документами Надзвичайної державної комісії з розслідування злодіянь німецько-фашистських окупантів на цвинтарі загинуло біля 100 тисяч осіб. Але дані про кількість загиблих в Станіславі ще потребують додаткового вивчення, їх кількість за різними підрахунками становить від 40 до 127 тисяч.
І ще один вражаючий факт: з січня 1944 р. до 25 березня 1944 р. на цвинтарі, який загородили триметровим парканом, працювала спеціально привезена бригада арештантів із Янівського концтабору. Щоб знищити сліди злочинів, а основне – у пошуках золота, трупи розстріляних і замучених викопували з ям, спалювали в спеціально привезених для цієї мети печах, попіл просіювали, а кістки перемелювали.
Подейкують, що міське озеро, або Станіславське море, будівництво якого розпочалося в 1954 році, точніше, його частина охоплює територію колишнього жидівського цвинтаря. І, мовляв, саме тому водойма вважається проклятою, адже в ній втопилося чимало людей.
Насправді озеро та кладовище розділяють щонайменше 700-800 метрів. Тож прямого відношення до вищезгаданих нещасних випадків страшне вбивче місце не має.
Ось такий сучасний вигляд має єврейський цвинтар (світлини Наталії Епіхіної):
Читайте також:
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: вулиця Стефаника (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: вулиця Рєпіна (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: вулиця Лермонтова (ФОТО)
- Мандри непомітним Франківськом: вулиця Маланюка (ФОТО)
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: потік Млинівка (ФОТО)
