На перший погляд вони непомітні, втім, мають своє історичне, архітектурне та подекуди сакральне значення для колишнього Станіславова, а нині – Івано-Франківська, розповідає ПІК.
Нині мова піде про парк ім. Т.Г. Шевченка, а точніше про добре відомий містянам пагорб, розташований поруч із стадіоном “Рух”.
“Відьмова гора”
Історія його виникнення оповита суцільними таємницями. Найбільш попсова версія каже, що саме на цьому місці проводили свої обряди відьми і сатаністи. Саме тому це місце віддавна називають “відьмова гора”.
До слова, минулого року пагорб нагадав про свою містичність, адже саме біля його підніжжя сталося жахливе вбивство жінки, яку застрелив колишній чоловік, після чого сам вкоротив собі віку.
Що було насправді?
Спершу достеменної інформації про походження цього пагорба й досі немає. Відомо було тільки, що він виник за часів Австро-Угорщини. Мовляв, ще до початку Першої світової війни, коли в Станиславові не було високих будівель, гору насипали як оглядовий майданчик. З неї було видно мало не всі околиці.
Насправді ж існує дві версії його походження. Згідно з однією, вона була споруджена поляками в 1869 році на честь Люблінської унії, коли Королівство Польське та Герцогство Литовське об’єдналися, утворивши одну державу – Республіку Польща.
За іншою версією, цей курган – це курган, побудований на честь Тадеуша Костюшка, керівника повстання 1794 року. А сам пагорб, або, як його називають у Польщі – “копець” – був зведений у 1920-х роках.
Про що писали газети
Газета “Kurier Stanisławowski” у номері від 30 вересня 1906 р. має статтю “З парку“. Серед іншого, у ній йдеться й про станіславівський копець:
“Цього року робота в парку опинилась у вкрай несприятливих умовах. Свіжовикладений курган із серпантиновою доріжкою, що веде до 5-метрової глорієти, завершити не вдалося. Звідси буде прекрасний вид із 15-метрової висоти (разом із набережною)”.
До цих слів ми додамо, що “5-метрову гріетту” або не добудували, або знищили. До наших часів зберігся лише сам курган.
Між іншим, як писав краєзнавець Сергій Петрицький. У багатьох містах таки “копці” збереглись. Скажімо, у Львові – це Високий замок (копець на честь Люблінської унії), а в Кракові – “Копець Костюшки”.
Копець Костюшки у Кракові
ПІК пропонує порівняти польський копець із тим, який зберігся у міському парку сучасного Івано-Франківська:
Читайте також:
