В річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у франківському Католицькому ліцеї святого Василія Великого пройшла актуальна панельна дискусія «Рік війни: роль Франківська в Україні. Економіка, безпека, ідентичність, культура, суспільство» в межах проєкту «Стратегія Івано-Франківська», розповідає ПІК.
В дискусії взяли участь міський голова Руслан Марцінків, член правління БАІФ Віктор Вінтоняк, письменник Тарас Прохасько, художник і музикант Ярема Стецик та директорка «Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics”» Ольга Максимович. Модерував дискусію – Євген Глібовицький.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих героїв, що віддали життя за свободу України.
Хвилина мовчання
Спікери підіймали актуальні теми, відверто відповідали на запитання модератора, окреслюючи роль і важливість Франківська та його мешканців у новітній історії України.
Спікери готові до розмови
Модератор Євген Глібовицький є експертом з довготермінових стратегій, автором популярних навчальних розробок із PR та медійних комунікацій, викладачем Києво-Могилянської Бізнес Школи. Він акцентував дискусію на тому, що саме Франківськ вносить в український мікс регіонів країни, як саме виглядає його роль для України, в якій іпостасі він буде виглядати в подальшому на українській мапі.
Євген Глібовицький, модератор дискусії
На запитання модератора активно відповідали спікери, викладаючи для слухачів своє бачення.
Руслан Марцінків, міський голова:
“Сьогодні дуже символічний день, 24 лютого – рік повномасштабного вторгнення. Війна триває, тому наше місто відіграє дуже важливу роль, в тому числі й в обороні країни. 11-ть тисяч Франківців воювали та воюють зараз у військових лавах. На базі нашого міста сформовано ряд частин, які беруть участь в обороні країни, місто має потужний волонтерський рух, який дуже плідно працює. Ми обладнали повністю одну повноцінну військову бригаду: машинами, тепловізорами, дронами, бронежилетами, формою та взуттям, тощо”.
Руслан Марцінків та Ярема Стецик
На запитання про роль Франківська у життєдіяльності країни міський голова відповів:
“Івано-Франківськ має унікальну безпекову роль. Адже поруч з іншими містами України є одним з найбезпечніших. Перед нами постають нові можливості – оборонна промисловість, наприклад. Ми прийняли дуже багато внутрішньо-переміщених осіб -96 тисяч людей знайшли другу домівку у нашому місті, релоковані підприємства та різноманітні бізнеси працюють зараз у Франківську. Тому, ми відіграємо велику роль безпечного тилового міста, яке вносить великий вклад в перемогу України”.
Наступне питання модератор адресував Яремі Стецику.
Легкий гумор Яреми викликав посмішки у присутніх
Франківська культура: як вона впливає на країну, як формується система духовної допомоги, здатної загояти травми війни?
Ярема Стецик:
“Я точно знаю, що Франківськ дуже крутий в творчому, мистецькому плані. Це трохи глибше, ніж культура, загальна і офіційна. Ми маємо власну, франківську, планку якості і вона стоїть дуже високо, бо в нас є своя “Перкалаба”, бо по наших вулицях ходить живий Тарас Прохасько, бо ми є містом “станіславського феномену”. Дуже багато людей, які приїхали до нас з початком війни, познайомилися з Франківськом ближче, завдяки заходам, які ми для них проводили, пізнавальним екскурсіям, лекціям-концертам і відкрили для себе місто, де сучасність поєднується з самобутністю. Від того воно лише виграє в очах наших гостей”.
Далі Євген Глібовицький звернувся до Ольги Максимович, яка очолює цілу групу дослідників, які в своїх роботах дають нам розуміння, яким є Франківськ станом на довоєнний момент та на зараз.
Ольга Максимович, науковець
“Хочу сказати, що ми побачили велику зміну в ментальності містян. Ми нарешті позбулися фаталізму, що часто присутній у нашій свідомості. Ця соціальна зміна підкреслила характерний гонор франківців, вони стали відкритіші, сміливіші і впевненіші у майбутньому. Це рік іспитів, які ми здаємо. Він створює для українців галактичний шлях прискорення нашого розвитку. Як науковці, ми виділили для себе ключові слова, характерні для Франківська. Так от до війни у нашому соціумі переважало слово “економіка”. Зараз це слово – “Україна”. Гадаю, це те, що найкраще характеризує теперішніх світогляд Франківська”.
На питання про економічний розвиток Франківська відповідав голова бізнес асоціації міста Віктор Вінтоняк:
Віктор Вінтоняк, голова БАІФ
“Якщо говорити про бізнес та економіку, то зміна є неймовірною, бо частка Франківська виросла в економіці країни. Звісно, велику роль в цьому відіграли релоковані підприємства, що запрацювали в місті. Тому цього року нашим завданням було знайти конценсус та внутрішню синхронізацію цих бізнесів з нашими. І тут вже є дуже цікаві напрацювання та ідеї щодо індустріальних майданчиків, освітніх, культурних програм. Треба сказати, що бізнес Франківська з першого дня війни відгукнувся на закриття потреб військових і тероборони. Це було системно і стабільно і продовжується до цих пір”.
Тарас Прохасько коментував тему, яка стосувалася самоідентифікації франківчан, їх впливу на проникність українськості у свідомість нашого народу:
Тарас Прохасько, письменник
“Франківськ належить до таких міст, де домінує галицька традиція демократичності, толерантності. Тут маємо свої закони співжиття різних людей з різними поглядами і уявленнями про Україну. Якщо говорити про гіперукраїнськість Франківська, то можна казати, що вона сформувалася остаточно протягом останніх десятиріч, як одна з течій життя. Найголовніше, що ця давня традиція несе в собі засади демократичного спілкування з дотриманням своєї гідності і вмінням порозумітися і співіснувати. Ця модель зараз стала притаманна і всій Україні та виявилася набагато ефективнішою, ніж совіцькі авторитарні методи, які нам насаджували довгі роки”.
Дискусія виявилася жвавою, викликала багато гострих питань в присутніх і підтвердила, що місто активне у всіх своїх проявах, небайдуже до долі гостей та своїх мешканців та націлене на динамічний розвиток.
Руслана Гочіяєва Шевчук. Фото автора
Читайте також:
- Міжрегіональний форум у Франківську: про що говорили влада та бізнес на панельних дискусіях (ВІДЕО)
- Влада Франківщини мала розмову з бізнесом: що йому обіцяла (ФОТО)
- Прикарпатці можуть отримати від 50 до 250 тисяч гривень на започаткування чи розвиток бізнесу
- Підтримка бізнесу: у Франківську міська рада готова надати до 30 тисяч гривень
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
