17 травня 1873 року на загальних зборах добровільного пожежного товариства обрали нового керівника. Ним став Владислав Мюльн, який очолив два корпуси пожежних — платний і добровільний.
Владислав Мюльн – багаторічний очільник спершу добровільної, а згодом і професійної пожежної охорони Станиславова на зламі минулих століть. 26 років – міський будівничий, тепер би сказали – головний архітектор міста. Саме за його врядування Станиславів відбудували після руйнівної “мармулядової пожежі”.
Головний будівничий
Народився у 1831 році, отримав інженерну освіту. Протягом 1862-1867 років обіймав посаду міського будівничого – щось на кшталт головного архітектора. Після пожежі бургомістром обрали Ігнація Камінського, а той у 1870 повернув на посаду Мюльна.
Головним будівничим Станиславова пан Владислав був аж до 1896 року. За цей час місто прикрасилося трьома будівлями, які він проєктував. Вони досі стоять і нічого їм не бракує. Це:
- реальна школа (1872 року побудови, тепер стоматфакультет медуніверситету на Незалежності, 17),
- жіноча школа імені королеви Ядвіги (1877, нині школа № 7 на Грушевського, 16),
- чоловіча школа імені Міцкевича (1877, тепер інститут післядипломної освіти на Міцкевича, 3).
Замовлення на останню споруду він виграв у конкурентній боротьбі, запропонувавши за свої послуги 200 корон, інший архітектор хотів 350.
Пожежна справа
Варто зазначити, що Владислав Мюльн досить вдало суміщав свою роботу з розбудови міста з налагодженням пожежної охорони. Звичайно, пожежі в Станиславові траплялися й надалі (переважно у дерев’яних, накритих ґонтом халупах) через недосконалі конструкції коминів, невичищену сажу в них, сіно на горищах тощо, але вони вже не мали таких руйнівних наслідків для міста, як у 1868-му.
У 1870-х роках найбільших збитків завдала пожежа на Зосиній Волі (тепер – вул. Коновальця), під час якої згоріло два будинки, а наприклад, 1883 року пожежники не зафіксували жодного (!) вогневого випадку.
Також Мюльн очолював добровільну пожежну команду Станиславова, а згодом став начальником і професійної пожежної стражі. За заслуги у боротьбі з вогнем Владислав Мюльн отримав звання почесного члена Спілки пожежної охорони Львова.
Помер 12 лютого 1907 року. В останню путь його проводжали усі пожежні Станиславова.
Замість післямови…
Велика пожежа у Станиславові, яка знищила одну з найбільших споруд міста – чотириповерховий паровий млин Імердавера на вулиці Третього Травня, сталася уже після відставки Владислава Мюльна з поста головного міського вогнеборця та будівничого, – у березні 1903 року.
А незадовго до його смерті (у віці 76 років) добре натреновані пожежники врятували Станиславів від вогняної катастрофи, яка розгоралася у будинках недавно збудованого торгового пасажу Гартенбергів (аналог сучасних гіпермаркетів).
“Як визнання заслуг у становленні та розвитку тутешньої пожежної охорони йому було надано звання почесного члена Спілки пожежної охорони”, – йшлося у газетному некролозі.
Читайте також у рубриці “Ретро Івано-Франківськ”:
- Як 153 роки тому “Мармулядова” пожежа знищила старий Станіславів (ФОТО)
- Сьогодні День рятівника: хто колись в Станиславові пожежі гасив (ФОТО)
- В Івано-Франківську з’явився провулок імені Владислава Мюльна
- Ретро Франківськ: як Мюльн підняв місто з попелу після “мармулядової” пожежі (ФОТО
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг