Гірські громади Східної Бойківщини – місце, де немає міської метушні, тут можна зануритися в атмосферу недоторканої природи, цілющого гірського повітря у поєднанні з гостинністю сільських зелених садиб, теплом та затишком невеликих готельних закладів.
Проїжджаємо село Спас та ліворуч від себе бачимо початок Чечвинського каньйону. В давнину у цих краях сплавляли ліс та навіть робили кляузи, але сьогодні від цього нічого не залишилось.
Пройшовшись трішки каньйоном, бачимо штучний водоспад, який місцеві називають «труби». Тут доволі гарне місце для відпочинку, є навіть столики, щоправда трохи понищені та засмічені.
Вийшовши на дорогу та звернувши вліво, ми натрапляємо на ще один міні-каньйон, з гротом. А поруч видно залишки вузькоколійки та австрійського моста. Отож, повертаємось назад на дорогу та їдемо в сторону Лугів. Рухаючись через Спаське лісництво, ліворуч можна натрапити на вольєр диких кабанів. Проїхавши кілометр, ми виїжджаємо на міст, з якого відкривається чудовий вид на Чечвинський каньйон та його пороги.
Заїжджаємо в село Луги, тут ще донедавна була вузькоколійка та депо. Село багате природними атракціями: тут є і скелі, і вікові ліси, і навіть маленький водоспад. Коли річка міліє, тут утворюється водоспад Гуркало Лугівське.
Далі мандруватимемо вздовж берегів річки Ілемки до села Ілемня.
Краєзнавці стверджують, що це бойківське село колись було столицею забутого Карпатського князівства. Історія про це має право на існування. Але тільки як версія, або як одна із легенд. Якщо будуть знайдені писемні джерела, тільки тоді можна з упевненістю говорити про давню бойківську столицю у Карпатах…
У селі є традиційною бойківська дерев’яна забудова (хоча окремі місцеві жителі говорили нам, що вони лемки…). Нам вдалося відвідати кілька таких хатинок, всередині все ще автентичне, зі стародавніми рушниками та іконами.
Радимо оглянути приміщення старого корпусу школи, споруджене у бойківському стилі. Поспілкувавшись з людьми можна почути цікавий місцевий ілемський говір.
Далі ми їдемо до найголовнішої мети нашої подорожі – Ілемнянського каньйону та водоспаду. Дорогою ви зустрінете стави місцевого лісництва, де можна відпочити з дороги, а ми спускаємось до низу, до річки Ілемка.
Спочатку бачимо трикаскадний Ілемнянський водоспад, заввишки 8 метрів (він живиться від ставків на горі, радимо відвідували цю місцину навесні, коли водоспад повноводний, бо влітку потік доволі слабкий).
Ліворуч протікає основне русло Ілемки, купатися не радимо, бо вода дуже холодна. Рухаємось вперед, проходимо кілька сот метрів і натрапляємо на каньйон Ілемки з висотою стін близько 20 метрів. Вгорі буде видно старий міст від вузькоколійки під назвою «Ілемніа 5». Піднявшись вгору, з цього мосту можна побачити весь каньйон.
Для тих, хто любить досліджувати незвідані та маловідомі місцини, радимо піднятися на 3-4 кілометри вгору за течією та насолодитися двома водоспадами «Гуркало Ілемське» та «Ілемський Верхній» (останній заввишки близько 8 м).
Чим далі будете йти, тим більше відкриєте нового, тільки збережіть контакти лісництва про всяк випадок, щоб не заблукати.
Місцеві краєвиди Бойківських Карпат настільки мальовничі, що ви будете ще довго вдивлятись у простір і насолоджуватись навколишньою природою, а у думках неодмінно промайне ідея і з’явиться рішучий намір повернулись сюди ще раз, щоб досліджувати щось нове, адже це незвіданий край.
Більше читайте – тут.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
