Історична мандрівка. Івано-Франківськ рік з роком: 1721 - 1725

1721 рік

– Юдеї переселяються на південну околицю міста. На новому місці (скверик Руської Трійці) завершують будівництво божниці з дерева і частково з цегли за значної фінансової допомоги Юзефа Потоцького. Вона наслідує первісну, тільки має дещо більші розміри.

– Утворюються вулиці Передня Жидівська (Площа Ринок) та Тильна Жидівська (Лесі Українки). А також у місті утворюється вулиця Замкова (Шеремети) та вулиця Шпитальна (тупик при вулиці Галицькій), назву якої отримує від колегіального шпиталю.

– 19 травня у суді розглядається справа про викопані гроші. Розглядають: Олександр Волянський, губернатор Лисецького ключа; Казимир Кжижановський війт польської нації; Торос Богданович, субделегат вірменського війта; Солтан Анкарович; Григор Фалковський та радники: Андрій Кіяниця і Донік Миколаєвич та присяжні цього права.

– 18 червня по дорозі в турецькі володіння до села Угринова на околицях Станиславова прибуває гетьман України Пилип Орлик. Тут у корчмі відбувається його зустріч з добре знайомим отцем Томашем Заленським. Гетьман бажає перевести дружину і сім’ю до друзів у Станиславів. (Це відбудеться тільки через десять років).

– Викладачами єзуїтській школи є: отець Томаш Заленський, суперіор; отець Олександр Дубіцький, Пилип Орлик професор риторики і гуманіорів; отець Антоній Меконі, професор фізики і математики; отець Станіслав Боб’ятинський, місіонер у Тисменичанах; магістр Альбін Шумінський, навчає синтаксису; магістр Йозеф Зачкевич учитель граматики й інфіми.

– У структурі єзуїтської школи є аптека. Посаду управителя аптеки займає монах Юрій Тенклоффен. Управителем фільварку є монах Петро Стрийовський.

1722 рік

– Юзеф Потоцький надає привілей єзуїтам, де серед інших пільг за ними закріплює право «погребати своїх покійників у гробах колегіати до побудови власного костелу».

– Новим управителем аптеки, що в структурі єзуїтської школи є єзуїт Ян Брушкевич. Аптека обслуговує викладачів і студентів, якіх налічується до 400 осіб. Містяни також мають доступ до аптеки за певну платню.

– У фамільному маєтку у Тлумачі в родині шляхтича Єжи Потоцького рідного племінника Анджея Потоцького народився донька Катежина (Катерина). (У майбутньому власниця міста Станиславова).

– Під осінь отці єзуїти переходять з тимчасової дерев’яної резиденції до нового будинку. На пропозицію отця Щаснецького генерал Мікеланджело Тамбуріні (1648–1730) підносить Станиславівську резиденцію до рівня колегіума. На зміну філії Краківського університету, що проіснувала у Станіславові 40 років, приходить єзуїтський колегіум.

– 10 жовтня єзуїта отця Томаша Заленського офіційно призначають ректором Станиславівського єзуїтського колегіуму.

1723 рік

– Війтом вірменської нації вже вдруге стає Криштоф Якубович.

– Юзеф Потоцький стає маршалком Трибуналу коронного.

1725 рік

– Вірмени Персії домовляються з вірменами Станиславова та Львова про перевезення азіатських товарів на ярмарки Лейпцига. Одночасно Станиславівські купці вірмени постачають у Західну Європу коней і волів.

– 25 серпня реставрують великий дзвін вірменської церкви, який вже довший час мовчав.

– У монастирі єзуїтів перебувають: отець Томаш Заленський, ректор колегіуму; отець Андрій Ожга, місіонер на Покутті; отець Андрій Вегерський, місіонер надвірний; отець Йосиф Лохман, професор логіки; отець Самуель Шодлевський, професор риторики і гуманіорів; отець Станіслав Заседський, професор cинтаксису; магістр Андрій Прушак, професор граматики й інфіми; монах Антоній Голинський, управитель фільварку у Тисменичанах; монах Ян Брушкевич, управитель аптеки; монах Міхал Попінкевич, помічник керівника фабрики.

Далі буде…

За матеріалами книги «СТАНИСЛАВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Історична мандрівка рік за роком, століття за століттям» (Р. Дуда, В. Устинський)