Сьоме грудня в Україні святкують Всесвітній день української хустки — свято, яке з’явилося лише кілька років тому, але вже встигло стати популярним серед українок у всьому світі. Вперше його відзначили у 2019 році з ініціативи вінницьких активісток, громадських діячок та митчинь.
Мета — зберегти українські традиції та об’єднати жінок різного віку, професій і національностей навколо символу жіночності та родинного тепла. Про це пише ПІК з посиланням на Главком.
Українська хустка здавна вважалася не просто головним убором, а важливою частиною культури. Вона була оберегом, сімейною реліквією та ознакою статусу жінки. Молоді носили світлі чи яскраві хустки, старші — темні, а вдови — чорні. Тканина та оздоблення теж розповідали про достаток родини: заможні жінки могли дозволити дорогі матеріали, бідні — простіші варіанти.
Хустка супроводжувала українку впродовж життя: її носили щодня, передавали від матері до доньки, одягали на весілля, дарували коханому в дорогу як знак вірності. Вважалося, що вона захищає від хвороб і злих думок — нею загортали немовлят або витирали обличчя, якщо дитину могли зурочити.
У давнину хустки спершу носили жінки «із сумнівною репутацією». Лише згодом вона стала символом скромності та жіночності.
Цей символ мав і важливе соціальне значення. Після заміжжя жінка не могла виходити на люди з непокритою головою — це вважалось поганою прикметою. І сьогодні традиція входити до церкви з покритою головою збереглася.
Якщо хлопець дарував дівчині хустку, це означало серйозні наміри — майже як освідчення.
Щороку 7 грудня українки по всьому світу долучаються до флешмобу «Зроби фото з хусткою». Учасниці одягають традиційні хустки, роблять світлини та публікують їх у соцмережах із тематичними хештегами, популяризуючи українську культуру.
Способи зав’язування хустки теж різнилися залежно від регіону: на Півночі її в’язали під підборіддям, на Київщині — навколо шиї з вузлом на потилиці, а в Середньому Подніпров’ї обвивали довкола голови.
Сьогодні українська хустка стала ще одним символом незламності, жіночої сили та національної ідентичності — річчю, що продовжує об’єднувати покоління.
Читайте також у ПІК:
Скільки людей з інвалідністю проживає на Прикарпатті: дані на 2025 рік
Гарбузове чи соняшникове: яке насіння корисніше?
Оперативні новини у TELEGRAM
