Коли мова заходить про Івано-Франківщину в розрізі туристичних принад, то часто область асоціюється з відомим гірськолижним курортом. Згадають ще високогірні Верховинщину та Косівщину, більш-менш розкручену Вигодську та Рожнятівську громади з горами-Бескидами, Дністровський каньйон та Синьогору. А про Пасічнянську ТГ чули? Та де там… Хіба що в розрізі поганих доріг і мостів.
Територія сили та простору
Тим часом цей край – неймовірна перлина Івано-Франківщини! Гори, річки, водоспади, історичні принади – Пасічнянська громада має чим представитися. Тут Карпати ще зберігають свою первозданну тишу, а гірські потоки чисті й стрімкі, мов характер місцевих людей. Туристичні маршрути ведуть до полонин та оглядових вершин, старі храми нагадують про глибоке коріння, а кожне село має свою легенду. Це територія сили й простору – для тих, хто шукає відновлення, натхнення і справжню карпатську автентику.
До складу Пасічнянської громади входять селище Битків, села Букове, Постоята, Соколовиця, Пнів, Білозорина, Мозолівка, Зелена, Черник, Максимець та Пасічна, яке є адмінцентром ТГ. Площа громади: 424,5 кв. км; Чисельність населення громади: 20 920 чоловік станом на 2019 рік.
- Пасічна лежить на річці Бистриці Надвірнянській за 13 км від райцентру Надвірна. Найвищою тут є гора Бзовач, 975 м. Річку наповнюють багато потоків. Найбільші з них: Бухтівець, Розтока, Чорчин.
- Водойми багаті на водоспади: Розтока і Розтока нижній, Бухтівецько-Бистрицький, Бухтівецький верхній та восьмиметровий Бухтівецький, який є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення. Поруч – десятиметровий Крапельковий водоспад і водоспад Дзвінка.
- Це Скибова зона Українських Карпат, багата на місцеві родовища нафти, газу, залізної руди, скляних пісків, сірих вапняків, вапнистих пісковиків. Тут видобувають природний газ. Є три кар’єри з видобутку вапна, бутового каменю, щебню, піску, гравію, мармурової крихти, вапнякового каменю. На території ТГ – Пасічнянське і Бухтівецьке лісництва.
- Етнографічно громада належить до Галицької Гуцульщини.
- Вважається, що назва села походить від слова “пасіка”. Так називали звільнені від лісу місця, на яких селилися люди. Хоч інша версія теж підходить – як згадка про поширене тут бджільництво.
- З 1860 року в Пасічній розпочинається видобуток нафти. В 1963-му став до ладу Пасічнянський газовий промисел.
- У Пасічній похована Софія Галечко – перша українська жінка-офіцер, хорунжа УСС.
Пнів за площею та кількістю населення є одним із найбільших сіл Надвірнянщини.
- Назва так само назва села, вочевидь, пов’язана із розчищенням лісів для поселення. А ще пнями називають лісові вулики. Село славиться Пнівським замком другої половини XVI ст., що навпроти гори Стрибога, неподалік від Надвірної.
- Серед відомих уродженців села – Микола Лавринович, посол Галицького сейму 1-го та 2-го скликань, Василь Нагірняк – делегат Української Національної Ради ЗУНР
Селище Битків стало відомим з другої половини XVIII ст. через розробку нафтових покладів. В околицях є родовища нафти і природного газу. Газоліновий завод і нафтові промисли давно ліквідовано.
- У Биткові народилися відомі актори Петро та Богдан Бенюки, єпископ Коломийський і Косівський УПЦ КП Іоан (Бойчук), професор, доктор хімічних наук, учений НАН України Василь Томашик.
Село Зелена розташоване за 20 км від Надвірної. На його території розташовані п’ять лісництв: Зеленське, Довбушанське, Хрипелівське, Черниківське і Максимецьке. На південний схід є водоспад Кудринець.
Село відоме з першої половини XVIII ст., коли жителі Зеленої брали участь в опришківському русі. Тут у 1739 році побував Олекса Довбуш. Тож однойменне псевдо взяв собі сотник УПА Лука Гринішак, який був командиром куреня “Бескид” ВО “Говерла”. Він був надрайонним провідником ОУН, за бойові заслуги нагороджений орденом “Лицар Бронзового Хреста”. В селі народився й Михайло Зеленчук, який був головою всеукраїнського братства ОУН-УПА.
Звитяги давні й нинішні
Славну бойову славу минулого в Пасічнянській громаді ревно бережуть та примножують. 650 мешканців ТГ відстоюють незалежність України в нинішній кривавій війні. А ті, хто в тилу, всіляко підтримують своїх захисників.
“Приміром, ми провели Марафон адресної допомоги “З рук у руки”. Чергову посилку днями відправили на Запорізький напрямок. Дякуємо небайдужим жителям села, учням та вчителям, які долучилися до збору”, – каже очільник Пасічнянської ТГ Андрій Гунда.
Сільський голова багато розповідає про допомогу фронту. Адже є кому служити й акумулювати зусилля для підтримки.
За час російсько-української війни загинули 60 захисників, ще 50 – наразі вважаються зниклими безвісти. У громаді прагнуть огорнути турботою та всіляко підтримувати їхні родини.
Толокою – на допомогу
Люди тут гуртуються і вчаться реагувати на виклики сьогодення. Приміром, у Центрі життєстійкості тергромади психологи та соціальні педагоги відвідали надзвичайно цікавий тренінг “Джерело сили всередині – пошук власного ресурсу”. Опісля набуті знання передають тим, хто опинився у важких життєвих обставинах. А ще ветеранам, які особливо потребують власного наповнення та відновлення.
Андрій Гунда розповідає й про інші приклади згуртування громади.
“Пожежі – страшна біда не просто для сімʼї, в якої вона сталася, а й для цілої громади. Ввечері 5 лютого в жительки села Зелена Галини Китайчук внаслідок пожежі будинок практично згорів і не підлягає реставрації, – наводить останній такий приклад керівник. – Дякуємо жителю села Зелена Дмитру Скоборяку, який віддав свій старий будинок, щоб ми його розібрали та перевезли на місце згорілої хати. Отак сімʼя отримає житло, адже втратила все, що мала. Спільно з комунальниками приступимо до розбирання будинку, будівництва нового фундаменту та складання будинку”.
Андрій Гунда пригадує такий досвід, коли так само гуртом робили будинок в Максимці для жінки, яку вигнали з будинку.
“Деколи людям затьмарює очі нажива, і вони готові вигнати людину з дітьми на вулицю, а тут – навпаки – господар віддає своє, щоб допомогти ближньому, – акцентує голова. – Принагідно сільська рада звертається до всіх жителів громади: хто має старі будинки та планує їх розібрати, ми можемо перевезти хати для тих людей, які потребують нагально житла”.
Проблеми та їх вирішенн
Із проблемних питань Андрій Найда згадує стан дороги Т-09-06 Івано-Франківськ – Пасічна та мостів на ній. Питання нарешті зрушилося з місця. Але скільки порогів треба було оббивати, щоб добитися виділення коштів!
Керівник Служби відновлення в області Любомир Семанів наголошує на тому, що ділянку дороги від Надвірної, що проходить через Пасічну та інші села громади, Постановою Кабміну ще наприкінці 2021 року приєднано до дороги Т-09-06 Івано-Франківськ – Надвірна. Тоді ж зі статусу доріг місцевого значення в державне управління передали загалом понад 250 км доріг.
“Мета була – поступово відремонтувати їх. І навіть за останні чотири роки, в умовах воєнного стану, локальними картами та ямковим ремонтом суттєво відновили ці ділянки, які тепер є частиною доріг Р-20 Снятин – Косів – Старі Кути, Р-84 Бібрка – Калуш, Бурштин, Т-09-02 Креховичі – Дзвиняч, Т-09-04 Озеряни – Старі Кути, Т-09-07 Залуква – Боднарів, Т-09-08 Тлумач – лісна Тарновиця, Т-09-09 Підкамінь – Княгиничі”, – пояснив Любомир Семанів.
“Торік Уряд виділив кошти на ремонт частини дороги Т-09-06 в Пісічній, то принаймні автоперевізники їздять без проблем, – каже Андрій Гунда. – А інші села громади Зелена та Бистриця страждають від бездоріжжя. Особливо це стосується школярів, що змушені долати кілька кілометрів центральної дороги, та й з інших сіл”.
Як уже зайшла мова про школи, то Андрій Гунда озвучив ще одну проблему, яка особливо загострилася цієї морозної і сніжної зими. Це опалення в навчальних закладах. До слова, в освітніх закладах Пасічнянської ТГ навчається 3000 дітей.
“Одні освітні заклади опалюють самостійно, закуповують дрова через тендер, і коли є світло – все стабільно. Кочегари палять у шкільних котельнях сухими дровами, – пояснює Андрій Гунда. – Є проблема в школах із газовим опаленням. Бо в 2025-2026 навчальному році нам дозволили опалювати заклади аж із першого листопада. А холодно було ще в жовтні, і діти навчалися в холодних класах”.
І ще одна проблема стосується усіх освітніх закладів області. Це ситуація, коли районні ради в попередні роки укладали договори на оренду котелень, які перейшли на альтернативне опалення дровами.
“Не всі підрядники-орендарі заготовили заздалегідь необхідну кількість дров, – наголошує голова громади. – В попередні роки зими були погідні та малосніжні, і дрова можна було заготовляти в грудні-січні-лютому. Адже чого-чого, а лісів у нас предостатньо! Цьогоріч і в інших громадах області виник дефіцит дров, бо через снігопади годі було добратися до місць заготівлі. Та й сирі ті дрова… Відсутність світла додає проблем, бо в кожній шкільній котельні стоять насоси, які не працюють від малопотужних генераторів. Є школи, де ми самі опалюємо, то там питань немає. Гірше з орендарями. Ми з горем пополам вирішуємо проблеми. І це буде для нас великим уроком: що мають підрядники заздалегідь заготовити необхідну кількість палива для котелень. Адже сани треба готувати влітку”.
Потенціал громади
Якщо порівнювати з іншими громадами Івано-Франківщини, Пасічнянська ТГ має більшу базу доходів на одного мешканця, ніж середній показник на Прикарпатті – це свідчить про вищу платоспроможність місцевого бюджету, кращу здатність до фінансування послуг та інфраструктури.
За економічними показниками, зокрема за рівнем власних доходів та бюджетних видатків, Пасічнянська громада не входить до числа абсолютних лідерів області, але її фінансова позиція достатньо стабільна для сільської громади з великими територіями та ресурсами.
А найважливіше, що це край, де історія не в музеях – вона в давніх церквах, у давніх дорогах, у людських переказах. І водночас це громада, що дивиться вперед: розвивається, дбає про інфраструктуру, відкриває туристичні маршрути, береже природу і традицію.
“І, можливо, головна цінність Пасічнянської громади – не лише гори й ріки, а люди, які вміють жити в гармонії з цим простором. Бо це місце, куди хочеться повернутися. І залишитися хоча б на трохи, щоб наповнитися справжнім карпатським повітрям. Аби ще покращити дороги, щоб подорожувати безпечно та комфортно”, – підсумовує Андрій Гунда.
Людмила Стражник. Фото надані Пасічнянською ТГ та авторки.
Читайте також:
- На Прикарпатті понад 17 тисяч людей «відрізані від світу» через погану дорогу (ВІДЕО)
- «Ні пройти, ні проїхати»: Пасічнянська громада про катастрофічний стан доріг (ВІДЕО)
